Півострів розбрату
Цього разу, як ніколи раніше, формування виборчих комісій у Криму супроводжується серією скандалів, які породжуються або порушеннями закону, або дуже вільним його тлумаченням окремими посадовими особами. Виходить, що допущені порушення дозволять будь-якому кандидатові, який програв вибори, оскаржити їх підсумки в суді і добитися скасування результатів голосування, чим фактично ставиться під сумнів сама доцільність процесу виборів.
Мало того, що Центрвиборчком Криму сформований на сесії Верховної Ради у присутності меншості депутатів, тобто, як вважають автори заяви прокурору і позову до суду, неправомочним складом парламенту, так тепер ще й голова Центрвиборчкому Іван Поляков подав до окружної виборчої комісії №2 документи на реєстрацію своєї кандидатури як кандидата в народні депутати і вніс відповідну виборчу заставу. Кримські юристи стверджують, що Іван Поляков як громадянин України, безумовно, має право балотуватися, але при цьому, згідно з частиною 1 і 2 статті 16 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим», він не повинен бути членом виборчкому. «У разі реєстрації особи, що входить до складу виборчої комісії, кандидатом у депутати, довіреною особою кандидата в депутати, — свідчить закон, — її повноваження вважаються припиненими від дня такої реєстрації». Спостерігачі у Криму тепер отримали привід розмірковувати на тему, чи складе Іван Поляков, який багато років очолює Центрвиборчком, свої повноваження? Більше того, відповідно до чинного законодавства рішення виборчої комісії АРК підписують голова і секретар. Однак нині це робить тільки голова. Як це трактувати? Секретар не згодний з рішеннями комісії? Або голова узурпував усю владу і вважає, всупереч закону, що його підпису досить?
За час свого нетривалого існування комісія встигла створити ряд конфліктів і допустити кілька, на думку учасників виборчого процесу, порушень закону. Комісією було затверджено «методичні рекомендації» щодо організації виборчого процесу, які містять ряд вимог, непередбачених законом. Наприклад, комісія внесла у бюлетень рядок «суб’єкт висунення», а також самовільно постановила, що висунення можуть провести колективи тільки чисельністю не менше 100 чоловік. Ці рішення були опротестовані перед прокурором Криму громадським об’єднанням «Вільний вибір».
Суб’єкти виборчого процесу досить часто оспорюють рішення Центрвиборчкому. Його члени вже декілька разів були змушені переглядати свої рішення. Так, досі продовжується скандал у Сімферопольській міськраді. Міська територіальна комісія сформована Верховною Радою Криму з тієї причини, що сама міськрада не змогла це зробити у встановлений термін. Однак парламент пішов ще далі: вніс, усупереч, знову ж, закону, зміни в пропозиції мера Сімферополя Валерія Єрмака і призначив головою комісії члена Компартії, відкинувши «політично нейтральну» кандидатуру. З іншого боку, ще 9 січня Сімферопольська міськ рада на своїй сесії сформувала окружні виборчкоми, однак через певний час чомусь спохватилась і (до речі, з подачі і за підтримки голови Центрвиборчкому Криму Івана Полякова) вирішила «почистити» склад комісій, видаливши з них людей, небажаних для комуністів. 17 і 24 січня фракція комуністів спробувала скасувати рішення від 9 січня, проти чого виступали мер Сімферополя і фракція «За справедливість». Дане рішення про скасування попереднього Валерій Єрмак відмовляється підписувати, посилаючись на те, що воно протизаконне.
Суспільні об’єднання «Прозора влада», «Вільний вибір», створені в Криму, ретельно відстежують виборчий процес у республіці і вже підготували ряд юридичних документів, що фіксують порушення закону.
