Український бюджет після терактів у США

Друга новина для українських «силовиків» особливо неприємна. Ознайомившись з проектом бюджету на 2002 рік, який зверстано Кабміном і направлено в парламент, вони хором заговорили, що таке фінансування під корінь рубає їх можливості й здібності ефективно оберігати країну від різних загроз. Правда, тому ж Міністерству оборони в наступному році обіцяють виділити 4,45 млрд. гривень. У нинішньому році сума військових витрат становила 2,72 млрд. Але не даремно кажуть, що біс ховається в деталях. Про них і мова…

Вперше проект бюджету на 2002 рік передбачає, що Міноборони повинно виплачувати зі своїх витрат пенсії військовослужбовцям і ветеранам. Раніше це було головним болем Міністерства фінансів. На пенсії доведеться витратити таку серйозну суму, що реально бюджет армії становитиме трохи більше 3 млрд. гривень.

«Ми просимо для армії скромну суму, яка по плечу такій державі як Україна — чотири мільярди гривень. Це навіть нижче за мінімально допустимий рівень. Причому про пенсії я навіть не згадую. Адже це не оборонні витрати», — стверджує Олександр Кузьмук. Тим більше, що Президент зазделегідь наказував Кабінету Міністрів при розробці бюджету врахувати вимоги Закону про оборону, де зафіксовано, що витрати на військові потреби в країні мають становити не менше 3 відсотків від ВВП. А також врахувати, що потрібні кошти для виконання державної програми реформування Збройних сил. Гроші під реформу передбачити окремим пунктом у бюджеті.

Це теоретично. А в житті грошей традиційно виявляється менше, ніж розраховуєш. Фонд заробітної плати в Збройних силах у 2001 році становив 1,67 млрд. У 2002 році пропонується «стиснутися» до 1,38 млрд. Це унеможливлює набір в армію військовослужбовців за контрактом, як це передбачають плани переведення Збройних сил на професійну основу.

Тилове забезпечення. В 2001 році було 400 млн. грн. Обіцяють 458 млн. При цьому не враховано, що ціни на продовольство виросли на 20 — 30 відсотків. Зараз у ВР залишилося на закупівлю продовольства 20 млн. гривень. І це до кінця року. А армія «проїдає» на день якраз один мільйон. Щодо обмундирування — ще більш сумна картина.

Транспортні витрати порівнянні з торішніми. Тоді їх якраз вистачило на три місяці. При такому розкладі Міноборони не може провести заплановане розформування частин, що скорочуються. Немає за що вивозити техніку, майно і боєприпаси.

Армія повинна затягнути пасок і з комунальними витратами — з 327 до 274 млн. Правда, уряд дав свої гарантії, що Міноборони таки отримає давній борг в 500 млн. від «Нафтогазу» за стратегічні бомбардувальники. Гроші на будівництво нових квартир для військових при черзі в 50 тисяч військовослужбовців скорочено з 20,7 до 15,5 млн.

Бойова підготовка — святая святих. З 15 млн. планка в Міністерства фінансів впала до 5,5 млн. Якщо нещодавно, щоб зекономити паливо, стріляли на директрисі з танків, прикованих кабелями до електрогенераторів, то і це, бачите, скоро стане недозволеною розкішшю для української армії. А випуски льотчиків, яким страшно довірити штурвал літака, стануть не винятком, а звичайною практикою. І хто тоді виграє від такої економії?

Тепер найцікавіше. Про перспективу виконання державної програми реформування Збройних сил. На її реалізацію в цьому році виділялося 450 млн. У минулому році — 350 млн., із яких 100 довелось віддати на закупівлю продовольства. Проект-2002 скупий до неможливого — всього лиш 69,6. Це означає, що реформам — «кранти». Якщо звичайно, Кабмін, Президент, Рада безпеки і парламент не схаменуться, що реформи потрібно проводити не на папері. Тим більше, що про їх грандіозність розтрубили на всю Європу.

«Інвестиції Збройних сил України в економіку держави завершилися. Під інвестиціями я маю на увазі постійне щорічне недофінансування армії. Ми вимушені були жити за рахунок внутрішніх резервів. Тепер доповідаю — все витрачено», — повідомив Міністр оборони на зустрічі з депутатами-«оборонщиками». Вичерпано всі міжремонтні ресурси техніки Сухопутних військ, авіації, ППО, ВМС. Цього року потрібно терміново ремонтувати близько 200 авіадвигунів. Ремонт одного обходиться від 200 до $400 тисяч. Про щось нове мова взагалі не йде. Але на модернізацію техніки і озброєння витрати порівняно з поточним роком скорочуються з 83,2 до 51 млн. гривень.

«Я думаю, можливо, Осама бен Ладен брав участь у формуванні такого бюджету. Тільки так все це можна пояснити», — роздратовано заявив Олександр Кузьмук. Він категорично наполягає на збільшенні витрат на військову розвідку — хоча б до мінімально-допустимого рівня. В цьому з міністром оборони солідарний голова парламентського Комітету з оборони Борис Андресюк, який переконаний, що витрати на національні розвідувальні органи потрібно збільшити на 15 — 20 відсотків. Адже саме розвідка — перший рубіж протидії потенційним і реальним загрозам. Тим більше після того, як світ був шокований актом терористичної агресії проти наймогутнішої у військовому й технологічному відношенні держави.

Коли посла США в Україні запитали, чому ж спецслужби не змогли попередити такий масштабний теракт, Карлос Паскуаль, крім іншого, сказав, що після цієї трагедії в Америці особлива увага приділятиметься посиленню розвідки та правоохоронних структур. Але і до атак літаків на Манхеттенські хмарочоси і Пентагон розвідслужба США вважалися найбільш дорогою. Так, у 2001 році розвідка США отримала на свої потреби $30 млрд. Їх бюджет зростає з року в рік, як, проте, і в тих європейських країнах, на які намагається орієнтуватися Україна. Німеччина і Франція лише на військову розвідку витрачають близько 300 млн. доларів на рік. Що ж до України, то наша військова розвідка, як стверджують люди обізнані, має бюджет значно менший, ніж маленька Угорщина, де розвідка кольору хакі «коштує» близько $ 30 млн.

Але це лише один бік медалі. Тепер — про інший, технічний оборот. Якщо в США 90 відсотків інформації добувається технічними засобами, в НАТО і Європі — 80 відсотків, то в Україні — лише 20. Значною мірою це пояснюється старістю та зношеністю технічних засобів розвідки. Їх оновлення потрібно було розпочати ще учора. Якщо зволікати і далі, то в середньостроковій перспективі на технічній розвідці України можна ставити жирний хрест. І залишиться сподіватися хіба що на біноклі.

Щоб вирішувати поставленні завдання, військова розвідка повинна отримати в 2002 році на підтримку своїх можливостей не менше 186 млн. гривень. Проект бюджету 2002 року визначає розвідці лише 57,5 млн. Коментарі зайві. Подібна ситуація й в розвідці Служби безпеки. Представники СБУ стверджують, що порівняно з 2001 роком їм потрібно приблизно вдвічі збільшити витрати на розвідувальну діяльність у сфері безпеки України і втричі — на роботу фахівців антитерористичного Центру.

Члени комітету з оборони і національної безпеки вирішили, що потрібно-таки зобов’язати Мінфін переглянути бюджет і віднайти для армії 709 млн. 300 тисяч гривень, яких не вистачає. Із них на цілі реформування ВР — 480,4 млн. гривень. Решта — на тилове забезпечення й медицину. Також добитися виділення коштів на посилення розвідслужби. Якщо цього не буде зроблено, то заблокувати прийняття цього законопроекту в першому читанні. Проте, якщо ці обіцянки буде забуто, то тоді нічого не залишиться, як знову згадувати про бен Ладена…