Весна: «бізони» знову торжествують

Згідно із законом, імпорт сирої нафти (до 1 січня 2001 року) та дизельного палива (до 1 червня 2000 року) звільняється від сплати ввізного мита та податку на додану вартість. До 1 червня продаж дизельного палива, виготовленого НПЗ України з використанням сировини будь- якого походження, звільнена від сплати акцизних зборів і збору в Держінноваційний фонд. Але з 1 жовтня ставки акцизного збору на дизельне паливо підвищуються до 30 євро на 1 тонну (раніше — 10 євро), а на бензин — до 60 євро на 1 тонну (раніше — 40 євро). Отже, зміст закону можна коротко викласти так: поспішайте, пільгові ставки проживуть недовго. Однак торгівля нафтою та нафтопродуктами передбачає наявність великих обігових коштів або вільний доступ до кредитних ресурсів. В Україні, як відомо, небагато хто може цим похвалитися. Скоріше за все, домінувати на ринку знову будуть все ті ж «бізони», оскільки безмитне «годування» дозволило їм накопичити «жирок». Але що буде після того, як пільги втратять свою чинність? Чи очікується на нафтовому ринку України черговий переділ? Президент концерну «Пульсар» Олександр Нарбут вважає, що з точки зору сільського господарства та посівної, що наближається, тимчасовий порядок оподаткування можна віднести до позитивних фактів. Але, на його думку, таке рішення треба було приймати раніше: сівба вже, по суті, розпочинається. У будь-якому випадку, вважає О. Нарбут, нафтотрейдери, що працювали за безмитним варіантом, змогли накопичити великі фінансові ресурси, й можна передбачити, що вони їх зуміють використати й надалі в тих операціях, де вони мали лідируючі позиції. Інша справа, чи зможуть вони далі працювати без лазівок. Це вже залежатиме від митної служби та від уряду, констатує О. Нарбут. Принаймні, каже він, фінансисти знають способи, за допомогою яких можна де-юре позбавляти пільг, а де-факто надавати їх. Ринок нафтопродуктів в Україні — один з «найстаріших» і найстійкіших, він найменше схильний до переділу. Єдина можливість — це початок постачання нафти на «ЛиНОС» Тюменською нафтовою компанією та її партнером «Альфа Груп». Якщо вони стануть його власником, то становище структур, пов’язаних з цим підприємством, посилиться, прогнозує О. Нарбут. Президент міжгалузевого концерну «Співпраця» Віктор Попов також вважає, що поява нових структур на грошоємному ринку нафтопродуктів — це проблема наявності обігових коштів і кредитних ресурсів. Але ринок так чи інакше наповниться, хоча сільське господарство буде не в змозі самостійно сплатити постачання нафтопродуктів. На його думку, державі доведеться взяти на себе сплату 20-30% необхідних ресурсів. В. Попов вважає, що державі вже давно потрібно було поставити нафтові ціни в Україні врівень зі світовими. А будь-які інші методи регулювання цін обернуться, на думку В. Попова, інфляційним стрибком. «Так було торiк, так буде й цього. Наявність 40% паливної складової у ВВП (в усьому світі — 20%) прирікає розплачуватися за будь-які пільги інфляційною складовою...» — вважає президент «Співпраці».