То скільки ж дітей у Клінтона?

Пані Боббі-Енна Вільямс, мати немовбито президентського сина, — чорношкіра повія із містечка Літтл-Рок, що в штаті Арканзас. Про те, що в жилах її чада тече клінтонівська кров, вона заявляє не вперше. Кожного разу твердження про це з’являється в момент дуже доречний для зіпсування Клінтону іміджу, для того, аби він залишив політичну арену. Так, вперше Вільямс спробувала довести батьківство Білла 1992 року, коли той боровся за президентське крісло. Тоді слідчі не змогли довести причетність Клінтона до народження Денні.

Історію заховали до шухляди — до слушного часу. Знали, що таке забувати не варто — у великій політиці всілякий компромат, тим більше такий, може знадобитися.

І час для розкручування історії з чорношкірою повією та її сином справді настав. Використавши важку артилерію на кшталт Поли Джонс і Моніки Левінскі — й побачивши, що середньостатистичний американець готовий вибачити Клінтону ті походеньки, неприятелі американського президента витягають з кишені ще один козир. Який, сподіваються вони, має остаточно «добити» Клінтона. Те ж, що перевірка ДНК Клінтона і Денні не стовідсотково дасть гарантію, що перший є батьком другого, дає зайві аргументи для спекулювань навколо імені американського президента.

Поки що на історію начебто позашлюбної дитини президента США звернули увагу насамперед жовті видання — той же «Стар» в Америці чи «Більд-цайтунг» у Німеччині. Білий дім наразі відмовляється коментувати історії з таблоїдної преси. Але зрозуміло — проти Клінтона, за кілька днів до слухань у Сенаті про його імпічмент, розгортається нова кампанія.