Ротаріанці «Києва»: до шестиріччя клубу
А зазвичай його «виставляє» той, у кого якась радість: дитина народилася, дисертацію захистив, на службі підвищили... Вони весело спілкуються і обговорюють свої поточні справи. І так щотижня, по вівторках.
У світі існує безліч різних клубів: за інтересами, за статевою ознакою, за сексуальною орієнтацією, за професією тощо. Але система Ротарі-клубів, безперечно, являє собою мережу клубів найбільш впливових і шанованих у своїх країнах та в усьому світі. Цю повагу вони заслужили своєю діяльністю на благо людства. Перш ніж здійснити щось, кожний ротаріанець поставить собі чотири запитання — чотири ротаріанських критерії. Чи в цьому істина? Чи справедливо це щодо всіх зацікавлених сторін? Чи допоможе це у зміцненні доброї волі і дружби? Чи принесе це користь усім? У цих чотирьох запитаннях — чотири ключових ротаріанських слова: істина, справедливість, зміцнення, користь.
— Почалося все 23 лютого 1905 року в США, де в той час люди жили за законами диких джунглів, як зараз в Україні, — розповідає екс-президент ротаріанського клубу «Київ» Георгій Георгійович Крючков (тезка й однофамiлець одного з лiдерiв теперiшньої КПУ). — Пол Харріс, відомий у Чикаго адвокат, вирішив створити клуб, в якому об’єдналися б люди різних професій. До Харріса приєдналися гірничий інженер, продавець вугілля і кравець. Вони збиралися в офісах членів клубу — звідси назва Ротарі — обертальний. Клуб швидко набирав нових членів, подібні клуби почали створюватися по всій Америці. З’явилася Національна асоціація клубів, але ротаріанці все ще ставили за мету взаємодопомогу, а не допомогу всьому людству. Ситуація змінилася 1913 року, коли в штаті Огайо сталася велика повінь. Ротаріанці зібрали 25 тис. доларів — на той час великі гроші — і допомогли потерпілому населенню. Відтоді вони переглянули свої цілі й серйозно зайнялися благодійницькою діяльністю. Сьогодні в світі існує 30 тис. клубів Ротарі — у 190 країнах. З ініціативи і за участю ротаріанського руху створено такі організації як ЮНЕСКО та ЮНІСЕФ. У 80-х роках ротаріанці організували програму боротьби з поліомієлітом, поставивши собі за мету позбавити людство від цієї страшної хвороби до кінця тисячоліття.
В Україні діє 27 клубів Ротарі, вони беруть активну участь у благодійницьких акціях — це і збір коштів, і придбання обладнання для реалізації програми «Дитяче серце» в Інституті Амосова. Програма «Діти Чорнобиля» здійснюється шляхом створення в Україні цілої мережі дитячих оздоровчих центрів і оздоровлення дітей за кордоном. Українські ротарі-клуби організовують доставку в Україну ліків, медичної апаратури, продуктів дитячого харчування тощо.
— Розвиток Ротарі в Україні має для держави колосальне значення, — говорить американський лікар Джон Елловей, який працює спільно з українськими ротаріанцями, а також різними медичними організаціями обох країн над створенням у Києві Центру контролю за хворобами, де в комп’ютеризованих приміщеннях зберігатиметься й оброблятиметься інформація про все, що стосується здоров’я населення України. — Об’єднуючи зусилля, ми маємо можливість зробити набагато більше.
Ротарі — організація не політизована, але маючи своїми членами відомих політиків і дипломатів, може справляти великий вплив і на міжнародні відносини. Вищої нагороди Ротарі — медалі та диплому «Пол Харріс Феллоу» — удостоєні такі політичні діячі, як Франсуа Міттеран, Гельмут Коль, Білл Клінтон, прем’єр-міністр Японії, члени відомих королівських родин, нобелівські лауреати та інші.
— А хто може вступити до вашого клубу? — ставлю я запитання президенту цього ротаріанського року (президент повинен переобиратися щорічно, інакше вважається, що клуб слабий) Анатолію Івановичу Широкову.
— У клубі мають бути представлі всі професії країни, але по одному представнику, щоб це були кращі з кращих.
— Тобто якщо до вас прийде інший чудовий фахівець, ви його вже не приймете?
— Боюся, що ні. Але можна створити ще один клуб. А виняток ми робимо для священиків, політиків і журналістів. Крім того, в Ротарі не приходять просто так. До клубу приймають за запрошенням членів клубу. Ротаріанець має керуватися певними етичними нормами у своїй професійній діяльності, «хижаків» ми не приймаємо. Якщо ти займаєшся бізнесом, то цей бізнес повинен служити людству. Зрештою, величезне коло спілкування ротаріанців, їхня взаємодопомога і взаємовиручка все одно підуть на користь твоїй справі, але ротаріанець не має права здобувати вигоду для себе особисто з діяльності клубу. Хоча деякі вважають так: «Подумаєш, 35 доларів членський внесок, я даю 500 баксів — і вступаю, але що я з цього матиму?». Таких ми не приймаємо.
— Я чула, ротаріанці не дуже полюбляють жінок?
— Так, особливо в консервативних старих клубах. Жінки у США з’явилися в клубах тільки після 1985 року, коли вони подали скаргу до Верховного Суду — там розігрався цілий скандал. А у нас із цим ніяких проблем. Ось представляю: Надія Лєсова, президент Сімферопольського ротарі-клубу.
— Коли ми були в Німеччині, — сміється Надія, — для німців це виявилося певною мірою потрясінням: бачити жінку президентом клубу. У них є інше — система клубів «Іннервіль». Вона об’єднує дружин ротаріанців. Вони здійснюють власні незалежні проекти.
— У клубах Ротарі дуже дивний віковий ценз...
— Так, до 30 років до клубу не приймають. Знову ж таки, людина повинна встигнути відбутися, щоб вона могла принести користь своїм членством у клубі. Але буває, що молода людина встигає багато зробити до 30 — для таких можливі винятки.
— А для тих, кому від 18 до 30, — говорить Широков, — у Києві є молодіжний клуб «Ротаракт», що шефствує над дитячими будинками, влаштовує дискотеки, виставки. Там переважно студенти — можливості у них невеликі, але користь можуть принести і вони, було б бажання.
Наявність у країні Ротарі — це свідчення її цивілізованості, історія Ротарі — відображення суспільно-політичного устрою країни. Колись Ротарі-клуби були у Львові та Ужгороді, але вони закрилися в 1939 році, щойно Радянська Армія окупувала Західну Україну. Ротарі-клуби закривалися у фашистських Німеччині, Італії та Австрії і в 33 країнах, окупованих гітлерівцями. Ротарі-клубів і сьогодні немає в країнах з тоталітарним режимом, у державах, де влада належить диктаторам. Поява Ротарі — завжди перша ластівка свободи і демократії...
