Київ пропонує Кишиневу нові підходи,

Напрямок, можливо, й правильний. Та вже не перший рік точаться переговори між двома країнами щодо делімітації кордонів — відповідний договір планувалося підписати ще минулого року. Але Київ та Кишинів ніяк не можуть дійти згоди щодо двох ділянок кордону. Не просувається справа з розподілом власності, немає ясності в розподілі залізничної спадщини колишнього СРСР. Нарешті Молдова споруджує на своїй території нафтотермінал — поблизу діючого терміналу в Рені Одеської області — й бажає, щоб Україна виділила їй для цього невеличку частину території з виходом до Дунаю. Можливо, деякі з цих проблем буде вирішено під час візиту до Молдови прем’єр-міністра України Валерія Пустовойтенка, який заплановано на найближчий час. Ця ситуація, до речі, добре ілюструє, що навіть у досить близьких політичних союзників, якими в СНД є Україна та Молдова, можуть бути дуже серйозні проблеми, як тільки мова заходить про гроші.

Суть викладених Тарасюком пропозицій з придністровського врегулювання не розголошується. Відомо, однак, що він у Молдові бачився не лише з керівництвом республіки, а й з лідером Придністров’я Ігорем Смирновим, який став останнього часу частим гостем і в Києві. А відразу після візиту українського міністра в Кишиневі відбулася зустріч президента Молдови Петру Лучинського та Смирнова — очевидно, серед іншого на ній обговорювалися й українські пропозиції. Може бути, Києву й справді вдасться перебрати на себе роль головного миротворця — а там вже й до регіонального лідерства недалеко...