Вони йдуть: там, там, та-там-там...
На прес-конференції було повідомлено, що СНПУ збирається брати участь у виборах. Але роздобутий кореспондентом "Дня" партійний список не було ні підтверджено, ні відкинуто. Крім лідера партії лікаря-психолога Ярослава Андрушківа, поетеси Ірини Калинець, багатодітного батька Маринченка, самого Тягнибока, Володимира Парубія - Всеукраїнський Рух, увагу привертав номер 12 Орест Сеньків - президент ФК "Карпати". Пресі було обіцяно представити уточнений список через кілька днів.
Пан Олег Тягнибок відповів на запитання "Дня" після прес-конференції.
- Коли вас називають українськими "наці" - ви ображаєтесь?
- Так. Ми націоналісти. Але "наці" - крайній вияв навіть не націоналізму, а фашизму. Ми офіційно заявили, що на товариша Симоненка, який обізвав нас фашистами, ми подамо позов до суду, щоб компенсувати завдану нам моральну шкоду.
- Ваші стосунки з іншими націоналістичними й націонал-демократичними організаціями? Хлопці в кулуарах називають УНА-УНСО клоунадою.
- Ви знаєте, офіційна позиція партії - ми не можемо критикувати інші націоналістичні організації, щоб люди не подумали, що націоналісти між собою сваряться.
Що стосується Руху... Чорновіл був обласним головою Львівщини. І люди могли реально побачити, що він зробив... А загалом, ми готові співпрацювати з усіма державницькими партіями.
- У такому випадку НДП - вам кращий товариш. Так?
- Якщо ви наполягаєте, то ні.
- Скажіть, це правда, що у Львові ви маєте можливість контролювати багато яких комерційних структур і таким чином отримувати фінансову підтримку?
- Ні, неправда.
- Чисельність вашої партії?
- Три тисячі членів. Найбільші осередки в нас є в Західній Україні. Непогані - на Дніпропетровщині. Почали розвиватися на Одещині. Останнім часом відкрилися в Запоріжжі.
- Це перший ваш з'їзд, який ви проводите в Києві. Чому?
- У принципі ми плануємо найближчим часом перевести наші Центральні органи в Київ. Наше подальше перебування у Львові, у місті, яке в політичному плані провінційне, нині це навіть дуже глуха провінція, - нас гальмує. Загалом, ми повинні перейти на новий рівень нашого розвитку. Я вважаю, що якби в нас у Києві була така ж організація, як у Львові - за інтелектуальним рівнем, за чисельністю, за можливостями - нас би тут трактували, як могутню всеукраїнську організацію, яка має величезний вплив.
- Хто ви за професією?
- Я хірург. І крім того, в березні я захищаю диплом юридичного факультету. Можу вам сказати, що на 1 липня в нас за статистикою відділу кадрів 86,2% члени нашої партії - це люди або з вищою освітою, або з двома дипломами, або студенти.
- Середній вік вашої партії?
- 26 з половиною років.
- Переміщення вашої активності до Києва може призвести до таких катаклізмів, які нещодавно ми бачили у Львові?
- Я сподіваюся, що ні. Тим паче, що у Львові це було спровоковано антидержавними силами. Тут все-таки столиця. Не сприймайте мене провінціалом, але й уявити навіть не можу, що в столиці моєї держави таке можливе.
Ну що ж. Перевертання УНА-УНСО тривають, Рух устиг самодискридитуватися, КУН виглядає як клуб заслужених мемуаристів, від інших націонал-демократів залишилися одні "вишиванки", а святе місце бути порожнім не може. І якби соціал-націоналісти не вийшли на столичний простір, їх слід було би вигадати. Тим більше, що на вищому рівні поставлено завдання - боротися з лівими, апріорі антидержавниками. Є великі сумніви, чи встигне СНПУ взяти безпосередню участь у цих виборах. Але активізувати зіткнення лобами держ... з анти... і взяти участь у боях - це їм і під силу, і, можливо, в кайф. Питання тепер тільки в масштабах.
16-річніні Володя й Андрій ще не члени партії - резерв із "Патріота України". "Ви що, також червоних били?" - "Били, вони самі почали". - "І ще бити будете?" - "Будемо, якщо полізуть". Охайна форма, нашивки на рукавах. Дисципліна, напевно. Переконаність. А чому ні, завдання ж державне.
За вікнами дощ грав Шостаковича. Сьому симфонію. "Ленінградську". Там, там, та-там-там. Хтось колись уже пролетів, уважаючи, що ліві - головна загроза...
