Наказала довго жити

Вчора заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олександр Разумков заперечив точність опублікованого в кількох ЗМІ проекту договору між РФ та Україною про економічне співробітництво.

За його словами, "абсолютна більшість цитованих проектів не відповідають реальному змістові парафованих документів". З цього приводу у присутніх на брифінгу журналістів виникло кілька запитань: чи газети самі вигадали згадані документи, чому тримається в таємниці справжній текст і що в ньому?

За поясненням пана Разумкова, під час українсько-російських переговорів розглядалися різні варіанти, але це не означає, що саме їх підпише Президент. А договір справді парафований під час візиту до Києва російського прем'єра, не оприлюднили, мовляв, тому, що це не прийнято ( до речі, не прийнято в наших урядовців обнародувати і вже підписані міжурядові документи - українські парламентарі досі не бачили угоди з питань Чорноморського флоту). Але одразу після підписання преса, мовляв, отримає текст договору. Разумков назвав документ безпрецедентним, адже він за три роки збільшить товарообіг між двома країнами на 4 мільярди доларів, залучить в українську приватизацію російський капітал, відкриє російський ринок для продукції українського АПК.

При цьому Олександр Васильович розуміє, що коли 40 відсотків зовнішньої торгівлі припадає на одну країну, це обмежує стратегічну незалежність України, але пропонує підносити до такого ж рівня товарообіг із Заходом.

Дозволю нагадати, що у монографії "Економічна безпека України", виданій торік під патронажем самої РНБО, говориться: "Необхідно рішуче протидіяти тискові окремих країн, які спонукають Україну відмовитися від технічного регулювання свого ринку з метою забезпечення їм односторонніх переваг у торгівлі, що сприятиме заповненню українського ринку неякісною і небезпечною для здоров'я громадян продукцією... Пріоритетом у розвиткові експортного потенціалу повинно стати використання тих виробництв , які мають передові технології та високий експортний потенціал, а саме: літакобудування, космічне ракетобудування, порошкову металургію, виробництво надтвердих матеріалів тощо".

Залишається лише процитувати слова графа Толстого: "Не вір словам ні своїм, ні чужим, а вір справам - і своїм, і чужим". Проголошуючи експорт високих технологій, веземо в Росію сало та зерно, і цим пишаємося. Але ж бананові республіки саме тому так і називаються, що експортують банани. А що найсумніше, на Заході теж читали Толстого і порівнюють наші заяви про багатовекторність із нашими діями. Відомо, що через заходи українського уряду спрямовані на захист корейського товаровиробника Європейський союз вже погрожує закрити для України західні ринки (які, власне, для нас і не відкривалися).