«Довіку стати краю рідному в послузі»

У науковій бібліотеці Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького відкрилася книжкова виставка до 170-ти річчя з дня народження Івана Манжури, творчість якого стала яскравим явищем української культури ХІХ століття. Видатний український поет, фольклорист, етнограф, ім’я якого стоїть поряд з іменами найвидатніших діячів української літератури, народився на Слобожанщині, але більше двадцяти років прожив на Катеринославщині (1872-1893). Своєю багатогранною творчою і науковою діяльністю він сприяв активному розвитку етнографії та фольклористики України, відродженню національної культури, літератури, мови. Про нього із захопленням відзивалися письменник І. Франко, академіки О. Потебня та М. Сумцов, який писав: «Після Шевченка Манжура – найкращий поет України».

Зосередившись на збиранні українського та козацького фольклору, Манжура став автором збірника «Сказки, пословицы и т. п., записанные в Екатеринославской и Харьковской губ. И.И. Манжурою» (Х.,1890) та першої поетичної збірки Придніпров’я «Степові думи та співи» (СПб.,1889). Він є також автором цілої низки унікальних краєзнавчих статей-досліджень, у тому числі і з історії запорозького козацтва та заселення краю: «К вопросу о происхождении слова «Половица», «Змиев вал в селе Мануйловке», «Невенчанная балка», «Запорожское расхищение», «Картинка введения Екатерининских порядков в Запорожском крае», «Первые наследники запорожских земель». Окрім того, Манжура стояв біля витоків української дитячої літератури та видання перших книжок для дітей. Він є автором віршованих та прозових казок – «Трьомсин Богатир», «Іван Голик, «Казка про хитрого Лисовина» (переробка поеми Гете «Рейнеке-Лис»), «Червоний горицвіт», «Злидні», «Батьківський заповіт», «Не судьба, а щира правда», «Як ми з дідом багатіли, а батька ще на світі не було» та ін. Написані вони були протягом 1880-1890-х рр. у Катеринославі. Втім, за життя поета були надруковані під псевдонімом Іван Калічка тільки дві із них. Інші ж через цензурні утиски, як і більшість його поетичних творів та перекладів, дійшли до читача набагато пізніше.

У фонді рідкісних видань наукової бібліотеки ДНІМ зберігаються цінні раритети з прижиттєвими та рідкісними публікаціями фольклорно-етнографічних, краєзнавчих матеріалів та літературних творів І. Манжури, датованих 1870-1920-ми роками, а також науковими статтями та статтями пам’яті поета. На сьогодні вже стали бібліографічною рідкістю книги дніпропетровського краєзнавця М. Шатрова «Страницы каменной книги» (Д., 1969) та українського письменника В. Заремби «Іван Манжура. Життя славетних. Серія біографічних творів» (К., 1972), які доклали багато зусиль для відродження пам’яті про І. Манжуру.

Цікава історія й пошуку місця його поховання. Знесилений хворобою, 3 (15) травня 1893 р. він помер у Земській лікарні (нині обласна лікарня ім. Мечникова). Похований був у південно-східній частині Севастопольського цвинтаря на ділянці для бідарів. Через деякий час знайомі Манжури відшукали його могилу, відслужили на ній панахиду і встановили дерев’яний хрест. З часом місце поховання загубилося. У 1967 р. краєзнавцями В. Зарембою та Ю. Немченком було встановлено приблизне місце поховання поета, на якому 23 січня 1970 р. встановлено пам’ятник-кенотаф роботи скульптора Е. Курильова та архітектора К. Присяжного. Пам’ятна дошка з горельєфом роботи скульптора В. Наконечного відкрита 1993 році на стіні однієї з найстаріших книгарень Катеринослава-Дніпра (просп. Дмитра Яворницького, 40), яку відвідував І. Манжура. Сьогодні одна із вулиць міста носить його ім’я.

Книжкова виставка в науковій бібліотеці ДНІМ дає унікальну можливість познайомитися з творчим доробком українського поета, надихнутися його поетичним словом із видань, у яких вміщено більшу частину його творчої спадщини. Книжки, представлені на виставці, надають матеріали про вшанування пам’яті І. Манжури. Так, про унікальний етнографічний комплекс – «Хата-музей Івана Манжури», розповідається у виданні «Музей Івана Манжури в Рубанівському». Ознайомитися з книжковою виставкою на честь Івана Манжури можна у науковій бібліотеці музею до кінця 2021 року за адресою: проспект Дмитра Яворницького, 18, 1-й поверх.