Квінтесенція ідей та думок великого мислителя

Модерний балет «Пізнай себе» за мотивами творчості видатного українського філософа з нагоди його ювілею представлять вже 9 та 11 грудня, і це ще один мистецький проєкт творчої програми розвитку Львівської національної опери імені Соломії Крушельницької, започаткований кілька років тому очільником закладу Василем Вовкуном, «Український прорив».

Варто додати, що подія відбудеться через кілька тижнів після світової премʼєри (13 листопада) опери «Страшна помста» Євгена Станковича за мотивами однойменного твору Миколи Гоголя. Сучасне переосмислення постаті легендарного українського мислителя постане перед публікою у режисурі генерального директора – художнього керівника Львівської національної опери Василя Вовкуна та у супроводі електронної музики сучасного композитора Дмитра Данова (промовідео)

«Наші витоки і сучасність, початок і кінець, народження і смерть, добро і зло –постановка «Пізнай себе» є квінтесенцією ідей та думок великого мислителя й демонструє, наскільки актуальними та позачасовими вони є», – зазначає автор ідеї, лібрето та режисер Василь Вовкун.

Для композитора Дмитра Данова вистава «Пізнай себе» – це перший досвід співпраці з оперним театром. Лейтмотивом постановки для нього, розповідають у театрі, є формування феномену «українства» або, в ширшому розумінні, українських світів.

Вистава поєднує сучасну хореографію (запрошений балетмейстер Вадим Прокопенко, Київ), хоровий спів (хормейстер Вадим Яценко) та елементи повітряної гімнастики. Доповнюватимуть балет новітні відеопроєкції (художник Олег Кіндратів) та вражаюча світлова партитура (художник Олександр Мезенцев).

«Наша вистава складається з чотирьох новел, що абсолютно чітко пронизані лінійним сюжетом – це роздвоєння людини, пошук гармонії та сенсу життя. Спільно з режисером Василем Вовкуном ми прагнули мовою пластики та співу камерного хору показати глядачеві філософські роздуми та ідеї Григорія Сковороди», – розповідає балетмейстер Вадим Прокопенко.

Хормейстер-постановник Вадим Яценко зазначає, що під час дійства публіка матиме унікальну нагоду почути одразу кілька сучасних хорових обробок церковних піснеспівів, зокрема – в аранжуванні сучасних композиторів Івана Небесного, Віктора Грицишина та Дмитра Болгарського.

У театрі також наголошують, що готуватися до премʼєри довелося за непростих умов: репетиції проводили у перервах між ракетними обстрілами та аварійними знеструмленнями. Але, попри усі труднощі, втілювачі проєкту не зупиняються, бо прагнуть подарувати глядачам новий якісний український культурний продукт.

Дійові особи та виконавці модерн-балету «Пізнай себе»:

Сковорода І – Сергій Качура, Андрій Михаліха

Сковорода ІІ – Дмитро Коломієць, Артур Кокоєв

Учні – Костянтин Гуляй, Олександр Замлинний, Руслан Диня, Володимир Судомляк, Максим Кадикало, Олександр Головицький, Андрій Гаврін, Костянтин Срочко, Олег Ласка, Богдан Ключник, Ілля Устиненков, Юрій Мартин.

Ті, що хочуть піднятися вище (повітряні гімнасти) – Андрій Торохтій, Ілля Нічкало

Ті, що розганяють оману – Іван Лихач, Олександр Зозуля, Сергій Григоренко

Гончар – Іван Керч

Читець – Петро Радейко

Камерний чоловічий хор.

Вистава триватиме півтори години і виконуватиметься без антракту.

Довідково про виставу:

Щоб робити добро іншим і відганяти від них зло, людина, за Сковородою, має пізнати добро та зло в собі і навчитися переборювати зло. Істинне щастя людини – у ній самій. Воно не в почестях, а в задоволенні найнеобхідніших потреб, тому треба намагатися досконало пізнати себе і заволодіти цим щастям.

«Пізнаючи себе і навколишній світ, людина самостверджується, розвиває свої природні нахили і здібності, обирає свій шлях і усвідомленою й «сродною» працею виконує своє земне призначення», – вважає філософ.

Дійство «Пізнай себе» творить воєдино наче монодичний твір, рух у колі за Сковородою – роздвоєність особистості; пізнання себе через пізнання світу; пізнання свободи та обов‘язку; пересотворення у божественний вимір.

Кожна з чотирьох новел, немовби соти у вулику, має схожу форму та доповнює за суттю та змістом. Новели також об‘єднує образ Гончара та гончарне коло. Воно крутиться, наче Земля, народжуючи із глини на очах глядача горщик за горщиком – нові покоління людей, сутність яких є незмінною, оскільки, за Сковородою, «весь світ, складається із двох натур: одна – видима, друга – невидима. Видима зветься жива істота, а невидима – Бог. Ця невидима натура все живе проходить і утримує, скрізь завжди є, була і буде».

«Невидима натура» в дійстві – це сценографічне «недремне око», через яке відображається Всесвіт.

Невіддільним художнім образом всього дійства є музика Дмитра Данова. Театр вперше звертається до її нової форми – електронного звучання.

Найвиразнішими прикметами «барокового стилю» Сковороди, вважав

науковець-енциклопедист, культуролог-славіст, філософ Дмитро Чижевський, є антитетичність (поєднання протилежностей) і символізм. Саме вони стали основою для побудови новелістичної форми дійства.

Кожна із новел розпочинається давнім церковним хоровим піснеспівом, містить тексти Григорія Сковороди, які супроводжують музика та відеоряд, що втілює вічність незбагненного і невидимого. Також у новелах представлені людські істоти, де одні прагнуть відірватись вище від землі та загалу, а інші розганяють фальш та оману в часі і в просторі.

Кожна частина дійства закінчується хореографічною новелою, лейтмотивом якої є слова філософа: «В цьому цілому світі я бачу два світи, що один світ утворюють. Світ видний та невидний, живий та мертвий, цілий та розпачливий… Отож, світ у світі є то вічність у тлінні, життя у смерть, пробуд у сні, світло у тьмі, у брехні правда, в печалі радість, у одчаї надія».

Тетяна КОЗИРЄВА, Львів

Фото «Дню» надали у Львівській національній опері