Фонд держмайна намагається вилучити 135 тис. га земель в НААН, що може призвести до катастрофічних наслідків для аграрної науки
Землі, якими користується Національна академія аграрних наук, дозволяють науковцям в достатньому обʼємі фінансувати дослідження та розвивати аграрну науку в Україні. Окрім того, підприємства НААН сплачують мільйони гривень податків від використання державних угідь, чим наповнюють державний бюджет. Попри це Фонд державного майна намагається вилучити землі в НААН, пише УНН.
В умовах повномасштабної війни, розв'язаної росією проти України, стабільність аграрного сектору стала основою стійкості української економіки. Тому розвиток аграрної науки – це не про теорію, а практичний інструмент для відновлення економіки. При цьому земля – це не просто ресурс, а фінансова і виробнича основа для розвитку.
Наразі найпотужнішим генератором наукового розвитку в агросекторі є Національна академія аграрних наук. Однак віднедавна землі, що належать науково-дослідним установам НААН стали об'єктом прискіпливого інтересу з боку Фонду державного майна. Останній кинув око на 135 тисяч га угідь науковців.
Земля фінансує науку
Структура Національної академії аграрних наук побудована таким чином, що установа та її структурні підрозділи здатні самі забезпечувати власні потреби. Звісно, держава виділяє кошти на розвиток аграрної науки, однак поряд із цим дослідні підприємства самі забезпечують своє функціонування.
"Всі дослідні підприємства Академії – це підприємства, які знаходяться на госпрозрахунку, і вони з бюджету не отримують жодної гривні", - зазначив головний учений секретар НААН, директор ННЦ Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва Валерій Адамчук.
Йдеться, зокрема, про те, що землі, які перебувають у постійному користуванні підприємств та установ НААН, використовуються для подальшого фінансування наукових досліджень.
Про те, що земля – це інструмент фінансування науки зазначає й директорка Носівської селекційно-дослідницької станції Миронівського інституту пшениці імені В.М.Ремесла НААН Наталія Буняк. Її науково-дослідне підприємство є яскравим прикладом того, як працює фінансова екосистема в Академії.
Наприклад, у 2021 році станція отримала найбільше за останні пʼять років фінансування з державного бюджету – 611 тисяч гривень на рік. Найменшим воно було у 2023 році – 348 тисяч гривень на рік. Тобто, в середньому приблизно 35-40 тисяч гривень на місяць витрачала держава на всю установу.
В той же час, в результаті господарської діяльності, на землях, що знаходяться в постійному користуванні, за п'ять років до спеціального фонду надійшло 158 мільйонів гривень. Тобто, в середньому за рік ми заробляли 31,6 мільйона гривень. З цієї суми було сплачено податків - 24,2 мільйона гривень
За її словами, тільки минулого року її підприємство сплатило 5,7 мільйона гривень, що в середньому в розрахунку на один гектар становить 5 800 гривень, при мінімальному податковому зобов'язанні – 1 300 грн.
Обсяг коштів, що їх самостійно заробляє установа до спеціального фонду, а в 2024 році це майже 42 мільйони гривень, дозволяє виплачувати середньомісячну заробітну плату в розмірі 18 тисяч гривень, здійснювати капітальні видатки в межах 9 мільйонів гривень
Вона додала, що зараз завершується проведення весняно-польових робіт власною сучасною технікою.
І це лише приклад одного науково-дослідного підприємства. Проте ці цифри – красномовна відповідь на запитання щодо ефективності розпоряджання землями, що є у володінні НААН. Держпідприємства фінансують науку, наповнюють державний бюджет і забезпечують гідну зарплату своїм працівникам.
