Історія – наука про людей у часі, наука, в якій безперервно треба пов’язувати вивчення мертвих з вивченням живих.
Марк Блок, французький історик

«Важливо знати історію один одного»

Посол України в Румунії Олександр БАНЬКОВ про круглий стіл «Україна — Румунія: історія та сучасність»
26 червня, 2018 - 18:16
Фото: romania.mfa.gov.ua

Днями в Румунії відбувся круглий стіл «Україна — Румунія: історія та сучасність» у межах проекту «День України в Європі», присвячений 100-річному ювілею встановлення українсько-румунських дипломатичних відносин і відзначенню 100-річчя Української дипломатичної служби. Минулого тижня подібний захід відбувся в Болгарії, про що «День» писав у матеріалі «Український «науковий десант» у Софії». Тепер подібні дискусії перенеслися до Бухареста. Захід відкрили Посол України в Румунії Олександр Баньков і проректор Бухарестського університету, доктор наук Сорін Кострейє, йдеться на сайті українського посольства в цій країні.

«День» розпочав розмову з Надзвичайним і Повноважним послом України в Румунії Олександром БАНЬКОВИМ з питання, як виникла ідея організувати таку подію в цій країні:

— Ідея проведення в межах проекту «День України в Європі» круглого столу «Україна — Румунія: історія та сучасність», присвяченого 100-річчю встановлення українсько-румунських дипломатичних відносин належить голові Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин професору І.Матяш. Організаторами заходу виступили: Наукове товариство історії дипломатії та міжнародних відносин, Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв, Міністерство закордонних справ України, Посольство України в Румунії та Бухарестський університет.

Розкажіть, будь ласка, детальніше, на яких саме темах зупинялися учасники круглого столу і що викликало найбільший інтерес?

— Під час круглого столу його учасники висвітлили такі теми: «Діяльність українських військових комісарів та дипломатичних представників у Румунії впродовж 1918—1929 рр.»; «Процеси національного самовизначення на Буковині у 1918 р. та її включення до складу Румунського Королівства»; «Українсько-румунські відносини у сфері культурної дипломатії»; «Шлях Румунії до НАТО: досвід для України», «Діяльність Українського допомогового комітету в Румунії»; «Українсько-румунські відносини в посткомуністичний період та політика сусідства», «Роль румунської громади України в дипломатичних відносинах між Румунією та Україною»; «Діяльність дипломатичних місій України в Румунії в період 1918—1923»; «Західноукраїнська Народна Республіка та відносини з Румунією». Також, відбулося представлення виставки архівних документів, присвячених сторіччю української дипломатичної служби. Відкриття виставки супроводжувалося показом унікального архівного фільму про підписання Брест-Литовського мирного договору, наданого Олександром Кучеруком, директором Музею української революції. Всі елементи заходу були сприйняті з великим інтересом.

Які інші подібні акції та заходи проводить посольство?

— Посольством на постійній основі проводяться заходи за участі представників експертних, громадських та культурних кіл Румунії. Активну участь у подібних заходах, які, до речі, сприяють просуванню позитивного іміджу України за кордоном, також беруть Союз українців Румунії, представники української громади.

Наскільки важлива організація подібних подій для розвитку відносин між нашими країнами і чому варто повертатися до подій 100-річної давнини, розповідати про них румунам і українцям?

— Для того, щоб упевнено розбудовувати майбутнє, зокрема й міжнародні відносини, важливо знати історію — історію свого народу, історію сусідів. Проведення двосторонніх заходів за участі учених двох держав, присвячених вивченню історії становлення дипломатичних відносин між Україною та Румунією дає можливість нам краще зрозуміти один одного, визначати пріоритети двосторонньої взаємодії на перспективу, зміцнювати й спрямовувати в конструктивне русло двосторонній діалог між нашими країнами.

— Про які аспекти сучасних відносин між Україною та Румунією йшлося під час дискусій?

— Під час дискусії учасники круглого столу обговорили низку актуальних питань українсько-румунських двосторонніх відносин, зокрема тематику забезпечення прав і свобод національних меншин, обмінялися думками щодо взаємодії між Україною та Румунією в межах реалізації нашою державою реформ, європейських та євроатлантичних інтеграційних прагнень, а також щодо сучасних викликів для стабільності і безпеки в регіоні.

— Історики з української сторони повідомили, що отримали в подарунок від румунської сторони мапу Великої Румунії 1918—1940 рр. та збірки документів про те, як Північна Буковина та Бессарабія ввійшли до складу румунської держави. Як би ви прокоментували цю ситуацію? Чи не виглядало це так, що, крім обговорення історичних питань, румуни висловлювали свою політичну позицію?

— Захід «Україна — Румунія: історія та сучасність» є науковим, а не політичним і зібрав за одним столом українських та румунських учених-істориків, які висловлювали свої особисті наукові точки зору. В контексті обговорення історичних подій один із румунських учених презентував мапу Румунії 1918—1940 рр., яка відображає Румунію в зазначеному вище історичному періоді, але не є відображенням політичної позиції сучасної Румунії.

Наталя ПУШКАРУК, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ