Україна не може існувати, не володіючи Кримом, це буде якийсь тулуб без ніг. Крим має належати Україні, на яких умовах, це байдуже, чи буде це повне злиття, чи широка автономія, останнє повинно залежати від бажання самих кримців
Павло Скоропадський — український державний, політичний і громадський діяч, військовик. Гетьман Української Держави

Точний хід

Побачило світ перше українське видання світового бестселера «Гаррі Поттер і філософський камінь»
16 квітня, 2002 - 00:00

Вдала ідея — це, поза сумнівом, фундамент успіху. Задум розпочати продаж «Гаррі Поттера і філософського каменя» опівночі 13 квітня в центральній книгарні «Мистецтво» на Хрещатику спрацювала на всі 100%. О призначеній годині біля магазину зібрався значний натовп «поттероманів», дітей у якому, незважаючи на пізню годину, було аж ніяк не менше, ніж дорослих. На будівлі магазину з такої нагоди навіть змінили номер та назву вулиці — тепер там висіла табличка з адресою родичів Поттера — Прівіт драйв, 4. Презентацію, побудовану за всіма законами казкового шоу, пліч-о-пліч з Малковичем, вели нібито екранні мешканці чарівної Гогвортської школи — здоровило Рубеус Гегрід і сам Гаррі Поттер у виконанні вельми артистичного юнака в окулярах, який пізніше роздавав автографи всім бажаючим. З’явився і старший викладацький склад Гогворту — професор Дамблдор та міс Макгонегел, причому обоє — на... ходулях. Проте головним героєм, головним Гаррі Поттером оголосили дійсно дуже схожого малюка з Івано- Франківська, який виграв конкурс двійників, і, схоже, злегка очманів від такого щастя. Фірмового, а ля Поттер, вигляду набув цього вечора навіть відомий телеведучий Ігор Слісаренко, який і оголосив переможця.

Ну, а кульмінацією всього дійства стало власне відкриття продажу першої книги з серії, написаної Джоан Ролінг — «Гаррі Поттер і філософський камінь». Напевно, вперше у своїй історії манірне «Мистецтво» працювало так пізно, та ще й iз такою кількістю відвідувачів. За одну тільки годину нічної торгівлі розійшлося понад тисячу примірників української, зверніть увагу, книги, — це, на жаль, найчастіше для національного книговидання вельми пристойний річний тираж.

Щодо самого видання, то тут «А- БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» залишилася вірною собі — роботу зроблено на совість. Обкладинку, — за її оригінальне виконання, до речі, довелося неабияко повоювати з кіностудією «Уорнер Бразерс», — оформлено Владиславом Ерком (спільно з Віктором Барибою) у властивій цьому художнику техніці, що поєднує барвистість і ретельне нюансування. Переклад виконано Віктором Морозовим, відомим співаком, поетом і музикантом. Помітно, що над книгою працювала дійсно добірна команда, кращі сили видавництва.

Так що 13-те може стати цілком щасливим числом не тільки для «А- БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», але й для всього українського книжкового ринку. Нехай це перший випадок, але тут нарешті, вперше наші книговидавці реалізовували грамотну і агресивну стратегію завоювання покупців. І ті не забарилися відгукнутися. Все ж це дуже відрадно — вперше на нашу книгу такий масовий, на межі ажіотажу, попит.

Звичайно, було б самовпевнено думати, що з маленького чаклуна в окулярчиках для української книги розпочнуться чарівні часи. Але перший вдалий хід у партії, яку досі національна культура програвала, зроблено. Хід вдалий і точний.

Дмитро ДЕСЯТЕРИК, «День»
Газета: 
Рубрика: