Інколи здається, що історія нічого не вчить. Але це не так. Вона таки вчить — якщо в цієї вчительки життя НАВЧАЮТЬСЯ
Володимир Панченко, український літературний критик, літературознавець, письменник

«Формула води»

Унікальні природні об’єкти в районі закарпатського Свидовця можуть зникнути назавжди
20 березня, 2019 - 18:57

Водно-болотні угіддя Свидовця опинилися під загрозою знищення. Як уже неодноразово писалося, якщо справа дійде до спорудження на цих територіях великого готельно-туристичного комплексу, під загрозою існування опиниться уся екосистема західних хребтів українських Карпат.

ВОДНО-БОЛОТНІ УГІДДЯ СВИДОВЕЦЬКОГО МАСИВУ

Свидовець - унікальна територія, оскільки там є водно-болотні угіддя. Це субальпійські улоговинні болота у льодовикових цирках (Чорногора, Свидовець), улоговинні лісового поясу, висячі (схилові) та присхилові. Їхню роль не можна недооцінювати. Ці водно-болотні угіддя виконують роль депо – затримують значну частину води та запобігають виникненню руйнівних паводків у регіоні.

За словами доктора біологічних наук, професора кафедри ботаніки Ужгородського національного університету Любові ФЕЛЬБАБА-КЛУШИНОЇ, Закарпаття належить до тих регіонів, де збереглися унікальні водно-болотні угіддя. У зв’язку зі зміною гідрологічного режиму басейну річки Тиса їхній стан є загрозливим. Однак науковці докладають максимум зусиль для їх збереження.

Нещодавно виникла ідея надати усім цим об’єктам статус Рамсарських угідь, тобто визнати ці території цінними на міжнародному рівні. Це означає, що:

– водно-болотні угіддя важливі для забезпечення людства прісною водою;

– ці угіддя годують людство – їх використовують для рибальства і сільського господарства протягом тисячоліть;

– вони забезпечують людей відновлюваними природними ресурсами для природних промислів, будівництва та опалення;

– мають значні бальнеологічні ресурси та використовуються з рекреаційними цілями;

– зберігають біорізноманіття та екологічну рівновагу;

– пом’якшують вплив штормів і повеней тощо.

Чи враховують ці фактори ініціатори планування будівництва майбутнього курорту на Свидовці? У детальному плані території майбутнього курорту такої інформації немає. Однак ці території зазнають значного впливу і про це свідчить плановане навантаження на них.

Відповідно до повідомлення про плановану діяльність для забезпечення потреби питної води, буде використано водозабір з артезіанських свердловин класу «вода питна», решта – за рахунок спорудження руслових водозаборів з локальними фільтраційними насосними станціями на існуючих струмках та річках.

Очистка стічних вод здійснюватиметься централізовано через збірний канал від верхньої частини забудови туристичного комплексу вниз по долині за межі населеного пункту. Для цього планується спорудити біологічну систему комплексної очистки стічних вод від побутових відходів.

Загальний об’єм водойм –1 260 000,0 куб. м. Денне споживання води – від 4 до 5,8 тис. куб. м/добу. Планова потужність систем очистки стічних вод – від 4 до 6 тис. куб. м/добу.

ВОДА У ЦИФРАХ

Відповідно до проектних даних, загальна площа гірськолижних трас і канатних доріг становитиме 630 га. Загалом це 6 300 000 кв. м.

Для забезпечення базового осніження (сніговий покрив висотою 30 см) на 1 кв. м площі використовується 0,3 куб. м снігу, що дорівнює  0,125  куб. м води. Це витрати води на одноразове забезпечення снігом 1 кв. м трас і канатних доріг.

Отже, потреба у воді для базового, одноразового осніження складе: 6 300 000 х 0,125 = 787 тис. куб. м води. Це одноразове осніження, наприклад,  відповідає усьому водоспоживанню міста Яремче протягом п’яти років.

Для покращеного засніження трас потреба збільшується на 20% = 944 000  куб. м. води.

Це складе щонайменше (при одноразовому повному осніженні) 44% від заявленого максимального річного водоспоживання.

Зважаючи на запроектовані потужності очисних споруд і те, що вода від осніження не очищується, фактичне водоспоживання (річне) очікується на рівні 2 117 тис. куб. м води з підземних джерел плюс, щонайменше, 787 тис. куб. м із поверхневих джерел. Такі розрахунки, зокрема, наводить Анатолій ПАВЕЛКО, експерт БЕР (Бюро екологічних розслідувань).

Отже, водно-болотні угіддя Свидовця зазнають значних змін внаслідок планованої діяльності, можливо, будуть повністю знищеними за рахунок будівництва руслових водозаборів.

Відповідно до Державних будівельних норм (Б.1.1-14:2012) склад і зміст детального плану території повинні містити схему планувальних обмежень. На схемі зображають існуючі та прогнозовані обмеження:

- території зі складними інженерно-геологічними умовами (підвищеної сейсмічності, підтоплення, затоплення, зсувів, просідань поверхні внаслідок гірничих виробок тощо);

- основні джерела забруднення навколишнього середовища (зокрема на прилеглих територіях);

- території заповідників, заказників, регіональних ландшафтних парків, інших об’єктів природно-заповідного фонду, а також природоохоронного (сюди належать і водно-болотні угіддя України), курортно-оздоровчого та рекреаційного призначення з відповідними охоронними зонами.

Проте, розроблений план щодо спорудження курорту Свидовець не відобразив всі території водно-болотних угідь й не визначив заходів із їх охорони, враховуючи плановану діяльність.

ЮРИДИЧНИЙ СТАТУС ВОДНО-БОЛОТНИХ УГІДЬ

Водно-болотними угіддями відповідно до Рамсарської конвенції є райони маршів, боліт, драговин, торфовищ або водойм - природних або штучних, постійних або тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонкуватих або солоних - зокрема морські акваторії, глибина яких під час відпливу не перевищує шести метрів.

Українське законодавство дещо інакше визначає водно-болотні угіддя. Порядок надання об’єктам статусу водно-болотних угідь міжнародного значення визначає, що такий статус може бути надано цінним природним комплексам боліт, заплавних лук і лісів, а також водних об’єктів - природних або штучно створених, постійних чи тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонкуватих чи солоних, у тому числі морським акваторіям, що знаходяться у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, земель водного та лісового фонду України.

Земельний кодекс (ст. 164) визначає, що одним із способів охорони земель є охорона природних водно-болотних угідь, які не обов’язково мають статус міжнародних.

Водно-болотні угіддя мають як природне, так і соціокультурне значення. Вони значною мірою задовольняють соціальні потреби у любительській і промисловій рибній ловлі, спортивному полюванні, туризмі та інших видах рекреації. Велике рекреаційне значення мають водні об’єкти, придатні для купання, бальнеологічні ресурси у вигляді мінеральних вод, мінеральних грязей і висококонцентрованих розсолів.

Про важливість болотних угідь говориться давно. Зокрема, у 1979 році з метою збереження природних умов болотних масивів, що мають велике значення як стабілізатори клімату, регулятори ґрунтових вод і водного режиму річок та джерела відновлення і розмноження корисної флори і фауни, Рада міністрів Української РСР затвердила перелік болотних масивів, що підлягають охороні.

Земельний кодекс і закон України «Про охорону земель» визначають, що обов’язок збереження водно-болотних угідь покладається на центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, а також - раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у галузі земельних відносин.

Цими органами є Державна екологічна інспекція України та Держгеокадастр. До компетенції цих органів належить здійснення державного контролю за додержанням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також іноземними юридичними особами вимог законодавства про використання та охорону земель щодо збереження водно-болотних угідь.

Чи є у цих відомств дієвий інструмент для здійснення належного контролю? Так, це - стратегічна екологічна оцінка (СЕО), яка дозволяє ще на етапі розробки документа державного планування, зокрема у сфері містобудування, врахувати існування водно-болотних угідь і вжити всіх необхідних заходів для їхнього збереження, шляхом обов’язкового консультування з органами охорони довкілля та охорони здоров’я, під час реалізації документів державного планування.

СЕО здійснюється з метою оцінки будь-яких ймовірних наслідків для флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, надр, клімату, повітря, води, ландшафту, природних територій та об’єктів, безпеки життєдіяльності населення та його здоров’я, матеріальних активів, об’єктів культурної спадщини та взаємодії цих факторів під час реалізації документів державного планування.

Безперечно, СЕО в ситуації з можливим будівництвом курорту-гіганту на закарпатських схилах гір дозволить комплексно оцінити всі без виключення ризики для природи та людей. Проте такої оцінки планований об’єкт не проходив.

Боротьба за збереження водно-болотних угідь Свидовця триває. Дізнатися про ситуацію більше можна на сайті МБО «Екологія-Право-Людина».

Софія ШУТЯК, юрисконсульт міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина». Фото commons.wikimedia.org

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ