З історії маємо немало прикладів, коли фізично сильніший народ підбивав собі народ із більшою духовою культурою, але довго володіти ним не міг, і духова культура завжди перемагає.
Іван Огієнко, український вчений, митрополит (від 1944), політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець

Коронавірусний стрибок

Як формується статистика МОЗ про COVID-19 та чи відповідає вона реальній ситуації?
22 червня, 2020 - 19:53
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Щоденні звіти Міністерства охорони здоров’я про кількість нових хворих на COVID-19 останнім часом тримають усе суспільство у напруженні. Від початку пандемії у світі та від початку карантинних обмежень в Україні ще ні разу нам не звітували про цифри, що от-от сягнуть тисячі нових хворих за добу.

Чому так відбувається? Пояснення Мінздоров’я вказують на те, що суспільство сприйняло послаблення карантину як його скасування. Носити маску та дотримуватися дистанції у півтора метри більше ніхто не хоче — звідси і щодобові цифри по 800-900 хворих на коронавірус. Зауважмо, це основа версія МОЗ. Спробуємо розібратися, чи йдеться лише про безвідповідальність значної частини суспільства, чи про збільшення кількості тестувань (така версія теж шириться у деяких ЗМІ), чи Україна вже на порозі другої хвилі епідемії коронавірусу, або ж спрацювали усі фактори одночасно?

«ВІД САМОГО ПОЧАТКУ ГОВОРИЛИ, ЩО КАРАНТИН ЛИШЕ ЗГЛАДИТЬ ПІК»

Деякі експерти радять сприймати цифри від МОЗ як тренд, а не як цифри, що відображають картину дня. Варто брати до уваги, що одна і та ж людина може здавати тести по кілька разів. Часто громадяни розповідають, що на результати тестування чекають по 7-10 днів. Тому важко стверджувати, що МОЗ подає дані із сьогодні на сьогодні.

Лікар-інфекціоніст Київської міської клінічної лікарні №4 Євген ДУБРОВСЬКИЙ досить розлого описав у Фейсбуці, як формується статистика і що зараз відбувається в інфекційних лікарнях. До слова, деякі з них заявляють про переповнення хворими на COVID-19. Як пояснює лікар Дубровський, хворих дійсно багато, але масового напливу саме з COVID-19 немає. «Ситуація з великою кількістю пацієнтів обумовлена насамперед потребою сортування й обстеження потенційно хворих перед тим, як перевести їх до інших, профільних стаціонарів. Після результатів таких обстежень діагноз Covid-19 підтверджується лише в невеликої частини госпіталізованих», — каже лікар.

Київська міська клінічна лікарня № 4 зараз навпаки фіксує меншу кількість хворих саме із Sars-CoV-2. Звідки ж беруться високі цифри по країні? «Масовий скринінг — вимушений, необхідний, обов’язковий крок для всіх, хто потребує госпіталізації. Довкола цього пункту більшість проблем і негараздів, але саме з-поміж цієї категорії пацієнтів і вдається виявити прихований, безсимптомний Covid-19. Зараз людей поставили перед жорсткими вимогами — перед виходом на роботу, для госпіталізації в лікарню чи виїзду за кордон необхідно надати результати ПЛР-аналізу. І нікого не обходить, що на результати безкоштовного дослідження доведеться чекати аж 10 діб. Хочете швидше? Звертайтеся до приватних лабораторій. Утім, саме таким чином вдається реалізовувати більш-менш масовий скринінг. Тому зараз ми і спостерігаємо зростання показників захворюваності», — вважає Євген Дубровський.

Дитячий лікар-анестезіолог з Рівного Павло СІЛЬКОВСЬКИЙ акцентує, що незважаючи на те, що кількість зареєстрованих випадків COVID-19 зростає, кількість незареєстрованих, вочевидь, теж збільшується. Проте смертність в абсолютних цифрах, на щастя, не росте, а у відносних — зменшується. «При цьому раз-пораз чути: «Ґвалт! Не дотримуються карантину! Знову все позачиняється!». Так від самого початку розумні люди казали, що карантин не зменшить захворюваність, а лише дозволить згладити гострий пік. Тепер саме те і бачимо. Неприємно? Звісно. Але що зробиш? Вірус — не торнадо, який прилетів, політав і полетів. Нікуди він діватися не збирається. І ти хоч рік сиди, хоч два. Як тільки люди виходять на люди, захворюваність росте. І рано чи пізно це мало би статися», — додає медик.

«НЕДОТРИМАННЯ НОРМ БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ СПРИЧИНЯЄ НОВУ ХВИЛЮ»

На думку Сільковського, у  МОЗ теж чудово розуміють, які саме дані потрапляють у щоденну звітність і наскільки вони реально відображають картину дня. Чому ж видають статистику без розлогих пояснень? Відповіді нема. Можливо, ідеться про певні політичні дивіденди. Ясно одне — МОЗ досі не навчилося вчасно і коректно пояснювати суспільству, то що ж насправді відбувається. Приміром, нещодавно головний санітарний лікар Віктор Ляшко розповідав, що у відомстві розглядали 81 сценарій розвитку епідемії коронавірусу. Із цієї когорти вибрали три найбільш оптимістичні варіанти, щоб перевірити, чи впливає на рівень захворюваності сезонність. Хто працював над цими коронавірусними прогнозами, чи залучали науковців з НАНУ, де щомісяця суспільству презентують свої прогнози, — знову ж таки громадськості нічого не пояснюють.

Натомість міністр охорони здоров’я Максим Степанов неодноразово заявляв, що у регіонах, де ситуація виходить з-під контролю, треба повторно вводити жорсткий карантин. Та навряд чи українці знову погодяться сидіти вдома. За даними Київського міжнародного інституту соціології, лише 10% респондентів сказали, що взагалі не виходили з дому продовж карантинного тижня (опитування проводилося із 24 травня по 4 червня 2020 року, у ньому взяло участь дві тисячі респондентів). Дослідження показало, що в середньому кожний українець віком 18 років і старший виходив на вулицю приблизно 10 разів на тиждень. Впродовж останнього тижня 90% населення один чи більше разів виходили з дому.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

«Дані нашого опитування показують, що 60% населення виходить на вулицю щонайменше один раз на день, у середньому українці виходять на вулицю 10 разів на тиждень. Сукупно з недотриманням норм безпечної поведінки на вулиці і в транспорті це й спричиняє нову хвилю зростання захворювань. Частково зростання може бути пояснене збільшенням кількості тестувань, але лише частково, бо кількість тестувань не збільшується за експонентою, — коментує генеральний директор КМІС Володимир ПАНІОТТО. — Якби карантин продовжився, то кількість захворювань на день впала би до нуля чи поодиноких випадків до 10—15 червня. Але після запровадження урядом першої фази послаблення карантину 11 травня реальна кількість підтверджених діагнозів пішла вгору, і зараз небезпека захворіти майже вдвічі вища, ніж під час суворого карантину. До того ж цей показник зростає».

«ЦИФРИ ЗА СЬОГОДНІ ВІДОБРАЖАТИМУТЬ СТАН ПОПУЛЯЦІЇ 5—7 ДНІВ ТОМУ»

Незважаючи на те, що статистика — річ непроста, і формується вона у випадку з коронавірусом, м’яко кажучи, по-дивному, жоден з лікарів не радить розслаблятися. Вірус нікуди не зник. Зайве убезпечити себе та близьких — дуже треба. Маска та дистанція — це ті речі, які мусять стати нормою нашого життя на найближчі місяці як мінімум. Редакція звернулася за додатковими роз’ясненнями до Семена ЄСИЛЕВСЬКОГО, доктора фізико-математичних наук за спеціальністю «біофізика», провідного наукового співпрацівника Інституту фізики НАН України та стипендіата Марії Кюрі в Університеті Бургонь-Франш-Комте (Франція). То як же формується щоденна статистика МОЗ і наскільки вона відповідає реальній картині захворюваності на COVID-19?

— Я жодного разу не зустрічав чіткого і зрозумілого пояснення від МОЗ щодо алгоритму тестування. Незрозуміло, чи тестують тільки тих, хто має симптоми, чи всіх, хто звернувся до лікаря, чи всіх людей з підозрами на контакт з хворим, чи тільки тих, кого госпіталізували, — пояснює Семен Єсилевський. — Навіть за наявності конкретних настанов незрозуміло, наскільки точно їх дотримуються в різних лікарнях і різних регіонах. Наприклад, у соцмережах є свідчення людей, які мають всі характерні симптоми коронавірусу, але яким відмовили у безкоштовному тестуванні і просто відправили додому на самоізоляцію. Звісно, можна зробити тест у приватній лабораторії, але це недешево і не всім по кишені, та й ходити з явними симптомами по лікарнях — безвідповідально. Тому дуже важко оцінити, який відсоток реальних хворих не потрапляє у статистику, і скільки тестів роблять людям, які «добре попросили» чи зробили тест за власні гроші, але не мали для цього показань.

Наскільки завантажені лабораторії і скільки днів зараз треба чекати результатів тестів, я не знаю, але у будь-якому разі якісь висновки можна робити лише на основі згладжених середніх, які нівелюють різкі стрибки, пов’язані з нерівномірністю роботи лабораторій та коливаннями активності людей по днях тижня. Враховуючи довгий інкубаційний період вірусу, цифри за сьогодні, навіть за умови миттєвої обробки тестів, відображатимуть стан популяції п’ять-сім днів тому. Дивитися дійсно варто лише на тренди, а не на абсолютні цифри.

Чому зараз зросла статистика хворих на коронавірус? Від МОЗ чітких пояснень нема, в основному нарікають на порушення людьми правил карантину. Хтось каже, що це через більшу кількість тестів. На вашу думку, у чому причина?

— На мою думку, причина однозначно в тому, що люди вирішили, ніби епідемії вже нема, і масово перестали дотримуватися елементарних заходів безпеки. Цьому сильно посприяла політика МОЗ, яке, з моєї суб’єктивної точки зору, повністю провалило інформаційну кампанію. Міністерство не змогло донести до людей важливість правильного носіння масок та дотримання дистанції. Дуже негативний вплив справили і заяви пана Ляшка про те, що абсурдні заходи на початку карантину, на кшталт заборони бігати на стадіонах чи гуляти з дітьми в парках, мали на меті виключно залякування та нагнітання тривожності у населення. Після цього надзвичайно важко переконати людей, що будь-які інші настанови МОЗ, навіть цілком адекватні та науково обґрунтовані, не є таким самим залякуванням.

Думаю, ні для кого не секрет, що в транспорті та магазинах чи не половина людей носять маски на підборідді, чи взагалі їх знімають та не дотримуються жодної дистанції. Було б дуже наївно сподіватися, що в таких умовах епідемія раптом почне вщухати.

Щодо збільшення кількості тестів, якщо б зростання було пов’язане лише з цим, то кількість нових випадків підскочила б у стільки разів, у скільки більше стали робити тестів. Грубо кажучи, якщо було плато на рівні 500, то стало би плато на рівні 1000. Але ж ми не бачимо ніякого плато, а кількість виявлених випадків кожного дня росте. Отже, ми цілком об’єктивно маємо нову експоненціальну фазу зростання епідемії. На сьогодні коефіцієнт зростання оцінюється у 1.2—1.3. Для згасання епідемії він має впасти нижче 1. Звісно, це все за тими статистичними даними, які є, з усіма обмовками щодо їхньої точності.

Інна ЛИХОВИД, «День»
Газета: 
Рубрика: