Міцний фундамент потребує... цінностей

Хаотична забудова та щільний трафік є реальністю багатьох українських міст. Усе частіше спалахують конфлікти через недобросовісних забудовників чи недорозвинену інфраструктуру, наприклад, через нестачу шкіл і дитячих садків. Комфорт поки програє в боротьбі з фінансовими потоками. Утім, у Мінрегіонбуді хочуть переломити ситуацію, змінивши норми та посадивши усі сторони за стіл переговорів.

«ЖОДНОЇ ДВОЗНАЧНОСТІ»

Оновлені державні будівельні норми (ДБН) почали діяти з 1 вересня 2018 року, але частина їх досі в розробці. Це перші масштабні зміни в таких документах: попередні версії були успадковані від СРСР або написані на початку 1990-х років, деякі правки вносилися в 2000-х.

«Мета оновлених ДБН — створити комфортні та безпечні умови для населення, забезпечити комплексний розвиток будь-якого населеного пункту, виключити дублювання нормативів та корупційні ризики, — зазначає Іван ШПИЛЕВСЬКИЙ, директор Державного науково-дослідного інституту проектування міст «Діпромісто» імені Юрія Білоконя, який був залучений до розробки нових норм. — Раніше можна було щось змінити, проштовхнути вигідні забудовникам рішення, домовившись із відповідними службами. Тепер нормативи прописані чітко, не допускається жодної двозначності. Такі правила гри відкривають великі можливості для залучення інвестицій».

ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Лев ПАРЦХАЛАДЗЕ коротко описує основні нововведення, зокрема в ДБН Б.2.2.-12:2018 «Планування та забудова територій». Перше й найважливіше — лінії забудови.

«Зелена лінія» обмежуватиме забудову, що розташовується біля лісопаркових зон. «Жовта лінія» унеможливить перекриття шляхів евакуації внаслідок руйнування будівель, тобто впливатиме на розміщення будівель відносно доріг. Найбільше суперечок викликала «блакитна лінія», яка обмежуватиме забудову в містах. «Квоти» такі: в селах і селищах міського типу дозволятиметься забудова до чотирьох-п’яти поверхів, у містах із населенням до 50 тисяч — до дев’яти поверхів, а в населених пунктах, де є до 100 тисяч жителів, — до 16 поверхів.

Іван Шпилевський доповнює: «Блакитну лінію» не відобразиш на кресленнях Генплану, адже специфіка районів і рівні забудови різні. В кожному населеному пункті під час розробки документації з просторового планування місцеве самоврядування може ухвалити окреме рішення — обмежити чи дозволити висотну забудову. Можна визначити різні «блакитні лінії» для різних районів».

Нові ДБН встановлюють і межі щільності забудови. Норма — 450 осіб на гектар, максимальне перевищення можливе на 20%, тобто до 540 осіб на гектар. Відсоток забудови території коригуватиметься і залежно від висотності будівлі. У нових житлових будинках дозволили не будувати сміттєпроводи і склити балкони. За рахунок колишніх нормативів господарських площ збільшать площі дитячих і спортивних майданчиків. Скориговані вимоги з пожежного доступу до будівель, зокрема заборонене паркування у дворах житлових комплексів.

В історичному центрі з часом мають залишитися лише підземні паркінги. У Мінрегіоні хочуть робити акцент на побудові автоматизованих гаражів, зарядних станцій для електромобілів та перехоплюючих паркінгів. Проїжджа частина поступово буде звужуватись, поступаючись місцем велодоріжкам.

Чимало уваги приділено інклюзії та доступності простору для різних груп населення. Незабаром буде прийнятий новий документ, що враховуватиме потреби людей з інвалідністю та інших маломобільних груп. Подібний існував і раніше, але мав рекомендаційний характер, тепер же стане обов’язковим. За принципами універсального дизайну проектувальники включатимуть елементи, що допоможуть орієнтуватися і пересуватися людям з порушеннями зору та слуху, опорно-рухового апарату тощо. Інклюзивними і відкритими планують робити усі освітні простори. До речі, нові ДБН дозволять розміщувати дитячі садки та початкові школи на перших поверхах житлової забудови. Це особливо актуально для Києва і його міст-супутників та інших схожих агломерацій, де житло випереджає за розвитком інфраструктуру.

ПРОЗОРІСТЬ У ТРЕНДІ

«Мета реформування — підтримка будівельних інвесторів із максимальним урахуванням думки громадськості. З одного боку, максимально спрощуємо процедури отримання дозвільних документів, з іншого — покладаємо додаткові обов’язки на органи будівельного контролю, щоб контролювати будівництво з урахуванням інтересів територіальних громад», — каже народний депутат Дмитро АНДРІЄВСЬКИЙ. Він є співавтором двох законопроектів (№6403 і №7085), які в разі ухвалення внесуть зміни до містобудівного законодавства, зокрема деталізують регулювання просторового планування.

Девелопери, які більше уваги приділяють економічній доцільності та прибутку, а не комфорту жителів і навколишньому середовищу, сприйняли зміни насторожено. Деякі будівельні компанії долучалися до розробки нових ДБН, консультувалися з владою, а дехто обрав шлях протистояння. Так, перед введенням нових нормативів було подано кілька судових позовів з вимогою визнати наказ Мінрегіонбуду протиправним і недієвим. У міністерстві це назвали «саботажем будівельної реформи» і наголосили на важливості порозуміння із забудовниками.

Украй важливою є участь місцевих органів влади, що визначають містобудівні умови та обмеження для кожного будівництва. Для уникнення корупційних ризиків і підзвітності громаді ці документи мають бути у вільному доступі в спеціальних реєстрах. Там також можна перевірити, чим керувалися органи місцевого самоврядування — оновленими ДБН чи застарілими нормами.

На місцях також працюють контролюючі органи — підрозділи Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ). Окрім перевірок об’єктів, вони видають девелоперам ліцензії, реєструють початок і закінчення будівельних робіт, приймають об’єкти в експлуатацію. У Мінрегіоні періодично контролюють те, як представники на місцях освоюють ці функції, тримаючи зв’язок із будівельними компаніями. У кількох областях вже відбувалися заміни керівництва ДАБІ, які, за словами забудовників, спростили та пришвидшили отримання необхідних документів.

Інспекція поступово переходить і в електронний формат. У багатьох регіонах України вже працює «Прозора ДАБІ» — відкрита система розгляду дозвільних документів для будівництв класів відповідальності СС2 і СС3 (середні і значні наслідки). Там можна знайти інформацію про надання чи скасування дозволів і сертифікатів. Скоро обіцяють долучати туди електронні копії рішень та інших документів, а також запустити електронний кабінет забудовника. У цьому електронному кабінеті можна буде не тільки подавати документи, а й стежити за процесом їх розгляду та отримувати іншу важливу інформацію.

КУЛЬТУРА ЯК НАРІЖНИЙ КАМІНЬ

На противагу будівельним компаніям у світі нарощує популярність термін Baukultur. Це не просто естетика в будівництві, це вся діяльність людини, яка так чи інакше впливає на створене нею середовище. Мають значення і масштабні перетворення, і деталі. Високоякісний Baukultur виражається у продуманому дизайні, будівництві та озелененні навколишнього простору, що надають йому культурної цінності та підвищують якість життя людей. Інклюзивність, цілісність середовища, різні можливості використання районів і громадських центрів, дбайливе ставлення до природи та розв’язання екологічних проблем — основні ідеї цього напряму.

На початку цього року європейські міністри культури (у тому числі з України — Євген Нищук) підписали Давоську декларацію, яка закріплює принципи Baukultur. Документ, звичайно, необов’язковий, він радше є приводом для дискусії та просування згаданих ідей. Протягом наступного десятиліття чиновники домовилися зібратися знову й оцінити успіхи своїх країн.

Деякі українські архітектори підтримують концепцію Baukultur. Так, на одній з панелей форуму «Креативна Україна» Віктор Зотов та Олег Дроздов наголосили: побудоване середовище має об’єднувати, але бізнес-проекти без ціннісного фундаменту на це не здатні. Архітектура теж має їх виховувати нарівні з освітою та культурою, поєднуючись на всіх рівнях — від спільних ініціатив міністерств до побутового досвіду. Тож і реформа будівельної галузі має враховувати ціннісний аспект, а не засновуватися виключно на економічних та технічних аспектах. Орієнтація на користувачів міста, якими є усі ми, на гармонійне середовище — найкращий фокус для реформаторів і запорука сталого розвитку.