Наші батьки були на півслові обірваним поколінням. Весь цей огром несказаного і набріханого зверху, накопичившись за століття, тепер криком кричить. Країні потрібні письменники для психологічної санації.
Оксана Забужко, українська письменниця, поетеса, есеїстка

Майстер високої живописної і графічної культури

У Львові помер художник Валерій Шаленко
1 липня, 2020 - 14:11

Вітражист, графік і живописець, Валерій Семенович Шаленко місяця не дожив до 73-річчя.

Народився у Сокалі, що у Львівській області. Фаху вчився у Сімферопольському художньому училищі імені Миколи Самокиша (спеціальность «Живопис»). Згодом – у Львівському інституті прикладного і декоративного мистецтва (спеціальність «Художнє скло»). Педагогами Шаленка були такі відомі особистості, як, зокрема, Роман Сельський, Теофіл Максисько, Володимир Овсійчук, Яким Запаско.

Працював у жанрі монументального мистецтва.

Велика частина творчості Шаленка – вітражі для сакральних споруд (наприклад, у Львові – для церков Ольги та Єлизавети й Андрія Первозванного).  Склав комплекс вітражів для меморіального музею Івана Франка у Нагуєвичах (Львівська область). Нагороджений за вітражні роботи орденом Святого Архістратига Михаїла УПЦ КП – 2006 року, з ініціативи Патріарха Філарета.

Також Шаленко є автором мистецтвознавчих публікацій у наукових виданнях, зокрема – про традиції і новаторство вітражиста Петра Холодного.

До 200-ліття Тараса Шевченка Валерй Шаленко створив  цикл робіт «Навколо Тараса» за спогадами сучасників поета.

Малярські та графічні роботи Шаленка зберігаються у приватних колекціях у Канаді, Греції, Чехії та в Україні.

Трошки більше року тому, у травні 2019-го, журналіст «Дня» була у Домі Франка, де представляли експозицію Шаленка «Основи», складену з 16-х картин на тему Франка і 20-х – на тему Шевченка.

«Багато митців, які звертаються до класичних, навіть – канонічних образів Сковороди, Шевченка, Франка чи Лесі, передусім працюють у жанрі психологічного портрету, шукаючи власний образ зображуваної особистості. Але цей образ, при всій його психологічній глибині, презентує лише постать у цілому. А от коли йдеться про якісь окремі сторінки біографії, то рідко хто з митців настільки вглиблюється у спадщину свого героя чи героїні, як Шаленко, який іде своїм шляхом – обирає конкретні епізоди з життя і творчості своїх героїв (Франка і Шевченка, як у нашому випадку) і намагається візуалізувати ці сюжети. Постаті Франка і Шевченка поглядом Шаленка – не на постаментах, не монументалізовані. Навпаки – демонументалізовані. Але це не робить їх менш значимими. Художник вписує їх у світовий контекст. Наприклад, картиною «Два великих рудих», де зображені Франко і Ван Гог», – говорив мені на відкритті «Основ» директор Музею Франка Богдан Тихолоз.

«Ця виставка Валерія Шаленка насправді прекрасна своїми науковими досягненнями, – розповідав художник Дому Франка Олександр Дворський. –  Шаленко дослідив і візуально втілив всі-всі матеріали про Івана Франка та Тараса Шевченка, які черпав з документів і спогадів сучасників. Важливо, що до кожної роботи є коментар. Картини виконані у доступній манері – трошки нагадують народну картинку і цілком вплітаються у загальний контекст творчості Шаленка – майстра високої живописної і графічної культури». 

«Кажуть, картина – поезія, яка мовчить. У Валерія Шаленка вона промовляє, зворушує глибокою українськістю, веде нас у неозорий світ нашої душі – у світ Шевченкового і Франкового слова, а це так потрібно у сьогоднішню, технізовану добу», – говорив про показ «Основи» і загалом про творчість Валерія Шаленка перекладач, письменник і науковець Андрій Содомора.

Світла пам'ять Ваша, Майстре.

«День» висловлює щирі співчуття родині Валерія Семеновича Шаленка.

Тетяна КОЗИРЄВА, Львів. Фото Йосипа МАРУХНЯКА та Тетяни КОЗИРЄВОЇ
Рубрика: