Новосілля на... папері

«Наші діти йдуть в театр із задоволенням. Але елементарних зручностей, що є в інших театрах, немає, — пишуть небайдужі жителі Чернігова. — Це колишній кінотеатр. Старі стіни, похмурий зал, крихітні вбиральній і гардероб... Приміщення сирі, повітря важке для здоров’я. А основні глядачі —діти!

Ми не один рік приводимо дітей в театр і хочемо, щоб вони бачили диво... Діти — наше майбутнє, майбутнє України! А Україна — для людей. Тому так необхідна підтримка держави у фінансуванні. Надіємось, що реконструкцію будівлі театру буде внесено до переліку культурно-освітніх закладів, які зазначено в Указі Президента України про відзначення 120-річного ювілею Олександра Довженка».

«День» неодноразово писав про Чернігівський театр ляльок ім. О. Довженка — як про творчі здобутки — нові вистави, фестиваль «Чернігівські лялькові рандеву», який проводиться на його базі, так і про проблеми лялькарів. Нагадаємо, ще 2006 року комісія Чернігівської облдержадміністрації, за дорученням секретаріату Кабінету Міністрів України, обстежила умови для творчої праці колективу Театру ляльок та умови забезпечення вистав для дітей. За підсумками перевірки, з’ясувалося, що приміщення та інженерні мережі не відповідають нормативним вимогам! Враховуючи соціальну важливість проблеми, 2007 року було виділено 150 тис. грн. із обласного бюджету на створення проекту реконструкції театральної будівлі. Із 2008 року такий проект існує, як і згода Головного управління культури, туризму та охорони культурної спадщини на реконструкцію з надбудовою мансардного поверху. У квітні 2010року Міністерством фінансів України були надані роз’яснення про можливість використання коштів стабілізаційного фонду для вирішення реконструкції будівлі Театру ляльок. Та час іде, а до ремонту (вже не кажучи про реконструкцію) навіть не приступали! 2014 року ми відзначатимо ювілей видатного кінорежисера Олександра Довженка, й, мабуть, логічно було б, щоб будівлю єдиного в Україні лялькового театру, який названо ім’ям митця, привели до ладу!

Прокоментувати ситуацію «День» попросив Віталія ГОЛЬЦОВА, художнього керівника Чернігівського театру ляльок ім. О. Довженка:

— Нагадаю, обласний Театр ляльок існує в Чернігові з 1976 року, в травні 1996-го ми переїхали у «власне», але погано пристосоване приміщення — до будівлі колишнього Кінотеатру ім. О. Довженка на проспекті Перемоги. І з того часу наш колектив працює на сцені, спорудженій нашвидкуруч, і, як тоді здавалося, на рік-другий. Ми сподівалися, що в обласному бюджеті знайдуться кошти на зведення справжньої сцени, із сучасним обладнанням, комфортними умовами для маленьких глядачів, артистів, працівників допоміжних цехів-майстерень.

Група чернігівських архітекторів запропонувала нам чудовий проект, що передбачає надбудову третього поверху, розширення фойє, перебудову сцени, гримерки, театральний музей, зручний глядацький зал, майстерні. Я впевнений, якщо цей проект втілиться в життя, то стане окрасою нашого міста! До речі, Управління культури Чернігівського ОДА не заперечувало проти цієї реконструкції, але в обласному бюджеті таких коштів немає. Якщо 2009-го кошторис проекту складав 17 мільйонів гривень, то зараз потрібно буде витратити набагато більше. Дуже шкода, що зараз у сфері культури є інші пріоритети... Ми зверталися в різні інстанції, але влада змінюється, а питання з ремонтом і реконструкцією Театру ляльок так і не зрушується з місця! Нам багато обіцяли, але нічого так і не зробили. Може, до ювілею Довженка (2014 рік) щось зміниться? Хочеться на це надіятись... До речі, в указі Президента йдеться не тільки про розробку Державної програми розвитку національної кінематографії та збереження спадщини митця, а також Кабміном разом з Чернігівською обласною держадміністрацією передбачається реалізація заходів щодо увічнення пам’яті Олександра Петровича на його батьківщині в Сосниці. Йдеться, зокрема, про подальший розвиток Літературно-меморіального музею Довженка, проведення капітального ремонту й технічного переоснащення кінотеатру та Сосницької гімназії, які мають ім’я видатного кінорежисера. А ми — єдиний в країні ляльковий театр, який названо ім’ям Довженка, й треба, щоб нас внесли до переліку культурних установ, які слід привести до ладу! Я вважаю, що кращим подарунком до ювілею став би відремонтований театр у Чернігові.

— Але ремонт — це одне, а реконструкція потребує масштабних робіт, зокрема доведеться на певний час закрити театр. Ви рахували, скільки часу знадобиться, щоб змінилося «обличчя» лялькового театру, й архітектурний проект на папері та в макеті став реальністю?

— Справді, капітальний ремонт і зведення нової будівлі — це не тільки кошти, а й потрібен час на будівництво. За планом реконструкції, на старому фундаменті будується новий театр. Таку роботу, якщо взятися, можна зробити за рік. Наприклад, у Ніжині за такі строки побудували нове театральне приміщення — тобто це реально. Потрібна воля, кошти й бажання, й тоді це питання можна швидко вирішити. Варто зазначити, що Театр ім. О.Довженка обласний не тільки за назвою. Наші лялькарі показують вистави в містах та селах Чернігівщини.

— Пане Віталію, був час, коли діти та їхні батьки ризикували натрапити на щурів або мишей, які розплодилися в підвалі (де розміщено вбиральні). Чавунні труби водогону та каналізації, вкриті багатьма шарами фарби, також справляли моторошнувате враження... Нині ви вивели гризунів?

— Зараз мишей і щурів ми позбулися. 2009-го директором театру стала Тетяна Коваль, і адміністративні та організаційні питання вона почала рішуче вирішувати. Завдяки їй вдалося оформити фойє, зробити нові панно, двері, вікна,збільшити кількість прем’єр,театральної реклами,оснастити майстерні, а санепідемстанція вивела гризунів із нашого підвалу.

Незважаючи на всі труднощі, ми прагнемо до того, щоб кожне відвідування дитиною Театру ляльок перетворювалося на свято, а побачення з казковими героями робило наших дітей добрішими, вчило мудрості та пробуджувало до роздумів. До речі, наші вистави ми створюємо так, щоб вони були цікаві не тільки дітям, а й їхнім батькам. Зараз у фойє театру можна побачити виставку ляльок-маріонеток Зуфара Файрушина. Цей митець з 1962 по 1982 рр. працював у Чернігівській і Кіровоградській філармоніях артистом- ляльководом. Файрушин — талановитий актор і майстер (усіх ляльок він виготовляв власноруч, а також самотужки освоїв складну техніку володіння маріонеткою). Створена ним програма «Незвичайний концерт ляльок-маріонеток» свого часу мала великий успіх і викликала захоплення як у малечі, так і в дорослих глядачів. Цього року родина актора подарувала маріонетки нашому театрові. У жовтні ми відкрили свій 37-й сезон прем’єрою вистави «Домовичок і Коза-добродійка». Протягом листопада проводимо «Свято української казки». Стартували виставою-грою для малят «Подорож казками». У афіші: казочка «Котик, Півник та Лисичка» (це для найменших глядачів), «Хитромудрий Їжак» (за казками І. Франка), майже опера «Пан Коцький», вистави «Бабусина пригода», «Вовченятко з казкової торби» та героїчна «Казка про Котигорошка». У грудні запросимо глядачів на прем’єру за п’єсою Івана Андрусяка «Як подружитися з Чакалкою». Це — його перша в житті п’єса... У театрі діє Творча експериментальна майстерня, де школярі вчаться акторській майстерності і грають свої вистави... Зараз у репертуарі театру маємо 26 постановок (до речі, кожного сезону афіша поповнюється на чотири новинки). Наступного року продовжимо працювати над поемою-містерією Шевченка «Великий льох» (перша редакція цього твору). Ще ніхто з українських театрів ляльок не брався за таку постановку. Ми хочемо показати, що ляльковий театр — це не тільки вистави для дітей, а й для дорослих (зараз у репертуарі граємо «І люди, і ляльки» для дорослих глядачів). Наближається ювілей Кобзаря, й ми в цьому плані теж активно працюємо й чекаємо своїх глядачів на вистави.

— Розкажіть про фестиваль «Чернігівські лялькові рандеву», який проходить на базі театру .

— Цей форум відбувається раз на три роки. Останній, шостий, фестиваль відбувся 2011-го, а наступний готуємо провести 2014 року. Це буде рік «врожайний» на ювілеї — Тараса Шевченка та Олександра Довженка. Ми хочемо поставити виставу за автобіографічною кіноповістю Довженка «Зачарована Десна» під поетичною назвою «Ріка дитинства». Прем’єру плануємо зіграти в Сосниці — селищі, де народився майбутній письменник, кінорежисер, драматург, художник і класик світового кінематографа. Але, щоб на рівні провести фестиваль«Чернігівські лялькові рандеву», нам треба своє приміщення привести до нормальних умов праці. Як бачите, все знову повертається до питання ремонту театральної будівлі. Утім, настрій у колективі хороший, бо ми займаємося улюбленою справою, а моє життєве кредо: «Роби, що потрібно, і нехай буде, що буде!»

ДОВІДКА «Дня»

Віталій Гольцов — один із фундаторів створеного 1976 року Чернігівського обласного театру ляльок, входив до першого акторського складу. Закінчив режисерський факультет кафедри театру ляльок Харківського інституту мистецтв ім. І. Котляревського (нині — університет). Лауреат вищої театральної нагороди Придніпров’я «Січе славна», літературно-мистецької премії імені Михайла Коцюбинського, заслужений артист України, член НСТДУ, УНІМА. Як режисер, В.Гольцов поставив понад 40 вистав: «Чарівна зернина» Н.Шейко-Медведєвої, «Малюк і Карлсон, що живе на даху» С.Прокоф’євої, «Капелюх Чарівника» Ю.Фрідмана, «Любов до одного апельсина» В.Синакевича, «Принцеса, що стрибає» Л.Дворського, «Вовченятко з казкової торби» (автор п’єси), «Котик, Півник та Лисичка» О.Олеся, «Не заходити — йде репетиція!» («вистава-капусник»), «І люди, й ляльки» (видовище для дорослих та юних) та інші. Постановки режисера з успіхом демонструвалися в Австрії, Болгарії, Німеччині, Польщі, Росії. Гольцов здійснив постановки в Кривому Розі, Кіровограді, Хмельницькому та Відні (Австрія).