Євродрама і Фенс у Стамбулі

Входження України в загальноєвропейський простір неможливий без включення у різноманітні міжнародні культурні об’єднання, які зазвичай мають громадський характер, а не державний. Зокрема серед театральних об’єднань, які фокусуються на сучасній драмі, напевне, найбільш відомі – це Євродрама – мережа театрального перекладу, та Фенс – міжнародна закрита група, яка спеціалізується на драматургічних проектах.  Координація діяльності відбувається  переважно віртуально, але щороку вони організовують зустрічі в тій чи іншій країні, зазвичай приєднуючись до театрального фестивалю, аби підвести підсумки року і обговорити нові плани. Подекуди їхні проекти і представники перетинаються, але є і своя специфіка у кожній мережі. 

Цього року вони нарешті зустрілися одночасно у Стамбулі - Генеральна асамблея комітетів Євродрами і конференція мережі Фенс (понад 30 учасників). Якщо дотепер асамблеї відбувалися виключно в Європі, то тепер захопили і трохи Азії, перетнувши Босфор. А запросив їх потужний Міжнародний театральний фестиваль-бієнале у Стамбулі, який святкував свій 20-й ювілей, і, зокрема, голова турецького комітету Хакан Сілахсізоглу.

Фестиваль показує раз на два роки як кращі зразки турецького театру, так і всесвітньовідомі театральні компанії і танцювальні колективи, різні за формою. Характерно і цікаво як для переважно мусульманської країни, що художній керівник форуму - жінка-режисер Леман Їлмаз. Хоча деякі учасники Асамблеї були представниками обох мереж, принципи їхньої діяльності вирізняються.

Євродрама - заснована театральним центром Дім Європи і Сходу в Парижі, зокрема її співдиректорами Домініком Долм’єі Селіною Барк – більш структурована. Вона складається з комітетів театральних діячів за ознакою мови, а не країни чи національності. Зокрема кожен комітет складається з представників різних країн, зазвичай на межі двох-трьох культур, аби сприяти діалогу у галузі театрального перекладу. Євродрама має форму бієнале – перший рік обираються до трьох оригінальних новітніх п’єс своєю мовою (простим голосуванням), другий – три переклади іноземних. Участь у комітетах є почесною, але «волонтерською», а відбір не має грошових призів. Головна мета – введення текстів у спільну мережу і створення діалогічного простору для можливих спільних проектів у галузі сучасної драми (видань, читань, вистав, фестивалів тощо). Мережа Фенс заснована у Великій Британії Джонатаном Метом і вирізняється ширшою географією - це світова спільнота драматургів, перекладачів драми, режисерів також на перетині культур. Зустрічі відбуваються орієнтовно двічі на рік у різних куточках планети. Вона є більш вільною за принципом організації – це можуть бути дискусії, майстер-класи, спільні сценічні читання тощо. Головна мета – також поділитися досвідом, утворити  спільні проекти із фокусом на сучасну драматургію і театр країни, в якій відбувається зустріч. Наприклад, минулого разу зустріч відбулася в Маннгеймі (Німеччина), а головною родзинкою стали сценічні читання п’єс - учасників Фенс німецькою, англійською та французькою мовами за участі німецьких акторів та самих «фенсівців». У Стамбулі програма вирізнялася. Оскільки програма зустрічей, дискусій і вистав була надзвичайно насиченою і часу на організацію сценічних читань не лишалось, було запропоновано обговорити можливі спільні діалогічні проекти за участі турецьких драматургів. На фестивалі була презентована антологія сучасної турецької драми, яка щойно вийшла в Парижі у видавництві Еспасд’ен Інстан (Дім Європи і Сходу), а також українська збірка, яка складалася з фрагментарних перекладів творів більше 20 драматургів з науковим коментарем, ініційована дослідником Іриною Прушковською.

Український комітет був презентований відомим драматургом Недою Нежданою. Серед понад 40 п’єс, надісланих до українського комітету, який має представників із України, Франції, Польщі, Болгарії, США, було відібрано тексти, пов’язані з революцією і війною, що зрозуміло, адже саме ці теми хвилюють українців, де б вони не жили. Зокрема  документальна п’єса «Ми, Майдан» Надії Симчич, п’єса-притча «Лабіринт» Олександра Вітра та прощальний монолог Донбасу «Кицька на спогад про темінь» Неди Нежданої. 

Наш комітет був названим серед четвірки найбільш активних. Попри економічну кризу і війну наші видають антології, організовують фото-  і відеопрезентації і сценічні читання  сучасної драми в різних містах України і закордоном. Усі три п’єси входять до недавньої збірки «Майдан. До і після» - проекту Центру Курбаса та видавництва «Світ знань», яка вже заангажувала 9 театрів і студентів творчих вишів, а прем’єра однієї з них – «Лабіринту» - нещодавно відбулася в Польщі в рамках фестивалю у Познані. В цій же країні торік вийшла антологія сучасної української драми «В чеканні Майдану», співупорядником якої є ще один представник Євродрами - дослідниця і перекладач Анна Коженьовська-Бігун спільно з Андрієм Москвіним.

А наступною великою антологією з 9 авторів із України у Домі Європи і Сходу буде саме українська - «Від Чорнобиля до Криму». Сподіваємось, що зустріч у Стамбулі дасть поштовх для майбутніх проектів, зокрема для взаємного драматургічного діалогу з Туреччиною. У перспективі - видання антології повних п’єс турецьких драматургів, зокрема найбільш відомого у світі Тунджера Джюдженоглу, вже знаного в Україні за перекладами Олександра Кучми.