Реконструкції параду не зіпсують
Правда, поки ще невідомо, якою з вулиць Києва 24 серпня проїдуть, зокрема, 14 БТР-80, 13 БМП-1, 11 танків Т-84, самохідні гаубиці, установки «Град», «Ураган», «Смерч», а також 12 гаубиць для салюту і 11 салютних установок 2А30. За даними агентства Інтерфакс-Україна, кияни та гості столиці побачать нові зразки українського військового виробництва на центральній вулиці Києва — Хрещатику. У той же час у Київській міськадміністрації «Дню» вчора повідомили про те, що місцем його проведення може стати як Хрещатик, так і площа Перемоги.
Принаймні, як каже мер столиці Олександр Омельченко, «вже до Дня незалежності реконструкції завершаться, і Київ постане перед нами абсолютно оновленим». Таким чином усі «перешкоди» на шляху святкового ходу будуть усунені.
Водночас поки невирішеним залишається питання про стан готовності до пам’ятної дати інших важливих ділянок столиці, зокрема Севастопольської площі. Як раніше відзначив заступник глави Київської міськадміністрації Олексій Чебунін, інвестор, «який обіцяв фінансування будівельних робіт у цій частині Києва, не виконав своїх зобов’язань». «Ми намагаємося розв’язати проблему, що виникла, шляхом залучення національних кредиторів», — наголосив він. Таким чином, цілком вірогідно, що «головний біль» водіїв (результат закриття найважливішої автотранспортної розв’язки) продовжиться аж до грудня 2001 року.
Залишивши на час осторонь усі «за» і «проти», пов’язані з оновленням столиці, потрібно визнати, що останнім часом архітектурні роботи і реконструкційне будівництво стали однією з провідних і вже точно найбільш «помітною» для киян галуззю. Як стверджує прес-аташе Головного управління архітектури та містобудування столиці Сергій Захожий, динамічний розвиток будівельних робіт, безперечно, позитивно відбивається на підйомі національної економіки. «Адже будівництво є однією з найперспективніших і трудомістких галузей», — наголосив він.
Разом із тим варто відзначити, що кошти, спрямовані на фінансування робіт щодо «оновлення» Києва, справді колосальні. «Майдан Незалежності — 194 млн. грн., Севастопольська площа — 140 млн., Бессарабка — 300 млн., міський вокзал — 445 млн. Разом ми набрали майже мільярд гривень — будемо тепер його відпрацьовувати!», — заявив недавно мер Києва Олександр Омельченко, оцінюючи вартість «великої київської реконструкції». Проте, на його думку, будівництво колони — символа України і нової архітектури (проект задуманий і проінвестований фірмою «ДіЛайт»), величезного підземного міста з паркінгами, універмагами та ресторанами на майдані Незалежності, торгово-розважального комплексу «Метроград» (від Бессарабки до площі Льва Толстого), оновлення Центрального вокзалу... тощо, безумовно, виправдовує такі витрати. Крім того, за словами О.Омельченка, «суми, на які проводиться реконструкція Києва, взяті не з бюджету, а від інвесторів».
Тим часом необхідно зазначити, що «великі реконструкційні» роботи, які стали останнім часом частиною міського пейзажу, викликають найрізноманітніші і не завжди позитивні емоції у жителів столиці, особливо фахівців-професіоналів. Як сказав «Дню» віце-президент Спілки архітекторів Юрій Худяков, «багато міст зростають і будуються шляхом накопичення, нагромадження — сучасні будівлі з’являються нарівні з історичною архітектурою.
Ясна річ, щось у місті згодом відмирає, якщо стає цiлковито непридатним, або коли потрібно провести, наприклад, нові комунікації. Однак у випадку з реконструкцією, зокрема, головної вулиці міста, стає незрозуміло, навіщо і на догоду кому знадобилося руйнувати те, що є ще життєздатним», — заявив він.
Крім того, потрібно зазначити, що ще в радянські роки майдан Незалежності одержав премію за своє архітектурне рішення. Ясна річ, кожен витвір має автора. На думку Ю.Худякова, архітектори, «які створили» свого часу Майдан, можуть сміливо подати в суд за порушення їхніх авторських прав на тих, хто сьогодні вносить зміни до завершеного ансамблю площі.
Київ, каже Ю.Худяков, характерний гармонійним поєднанням пагорбів, живої природи з архітектурою, а після того як прибрали невелику піднесеність на Майдані (там, де свого часу височiла статуя вождя світового пролетаріату, а незабаром має з’явитися новий монумент), на цій ділянці зник рельєф, притаманний нашій столиці.
Обуренню віце-президента Спілки архітекторів з приводу будівельної епопеї, судячи з усього, немає меж. «Коли турист приїжджає, нехай навіть у небагату країну, йому намагаються показати найкраще у столиці. Невже містобудівники вважають, що монументальний шпиль і є тією самою родзинкою центру нашого міста?! Невже найголовніше в колоні — спорудження її з італійського граніту? Останнє взагалі вкрай дивує, якщо згадати про те, що сама Україна стоїть на гранітному щиті і має найбагатші запаси цього матеріалу», — сказав він. Далі Юрій Худяков продовжує, що не розуміють змін, які відбуваються в центрі міста, навіть деякі іноземці. Одна заїжджа американка (яка цікавиться проблемами монументів у місті) зауважила: «Реконструкція головної вулиці Києва вельми характерно нагадує головні ідеали тоталітарного режиму — будувати помпезно і з розмахом».
Хоча, вважає Сергій Захожий, подібні твердження про «непотрібність» суспільству реконструкції центральної частини Києва не зовсім виправдані. «Будівництво тих же паркінгів під Бессарабською площею дозволить розв’язати нагальну проблему паркування автомашин у центрі», — заявив він.
КОМЕНТАРІ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ
Тетяна КУСОК, 17 років:
— Я вважаю, що реконструкції Києву, без сумніву, потрібні. Однак багато з них завдають киянам деякі незручності. Крім того, мені здається, що реконструювати майдан Незалежності таким чином, щоб він відображав дух незалежності, нам все-таки не вдасться. Ми до цього просто не готові, і побудувати у центрі Києва монумент, який би насправді символізував український дух, нашим архітекторам не вдалося. Можна було вигадати що-небудь краще. Що стосується фінансових витрат, то, на мій погляд, необхідно було подумати над їх кращим застосуванням і, скажімо, провести реконструкції не до десятиріччя, а до п’ятнадцятиріччя незалежності України. До речі, подібні «перебудови» у містах Західної Європи, на відміну від нас, планують дуже ретельно, протягом не одного року.
Ростислав ДАВИДЕНКО, 53 роки:
— На мій погляд, реконструкція Києва — річ корисна. Адже, по суті, наше місто — це не просто столиця, це «обличчя» всієї України. Я вважаю, що пiсля закінчення цих масштабних будівництв Київ стане більш привабливим і показним містом. Разом з тим, хотілося б сказати, що працюю на Київському вагоноремонтному заводі, у районі Центрального залізничного вокзалу, і його реконструкція, схоже, для нашого підприємства закінчиться погано. Однак, незважаючи на це, модернізація вокзалу — справа потрібна. Вигляд вокзалу вже зараз більш презентабельний, ніж до «перекроювання». Таким чином, наша організація постраждає, але місто виграє. Подивимося, як далі складеться наша доля. Що ж до підземних «міст» на Майдані та Бессарабці, то, безумовно, європейській столиці такі речі потрібні. Втiм, особисто мене більше хвилює не те, що там побудують, а які ціни будуть у цих нових супермаркетах. Крім того, головне, щоб це будівництво не торкнулося зелених насаджень нашого міста.
Олег ТИШКОВЕЦЬ, 22 роки:
Однозначно оцінити необхідність реконструкції столиці України неможливо. На мій погляд, трансформація майдана Незалежності абсолютно не виправдана, а символ Незалежності України, що споруджується у центрі міста, — взагалі досить дивний. У той же час, Бессарабський квартал давно потрібно було переробити. Що стосується 1 млрд. грн., які було витрачено на будівельні роботи, я хотів би відзначити, що столиця повинна бути столицею, і ці витрати цілком виправдані (хоч можна було б обійтися і дешевше). Правда, був би я мільйонером, iз своєї кишені такої суми не виділив би. Взагалі, я не дуже добре ставлюся до реконструкції, тому що не довіряю владі. Крім того, якщо відбувається таке глобальне будівництво, значить це комусь вигідно.
Валентина МУЗИКА, 48 років:
Реконструкція Києва, загалом, справляє сприятливе враження. Я недавно була на Хрещатику. Там, щоправда, будівництво ще не завершилося, але, на мій погляд, центр стає все красивішим. Звичайно, з нас здирають багато грошей, це зрозуміло, але оновлення Києва мені подобається. Потрібно відзначити також, що споруда підземних паркінгів у центральній частині міста, як мені здається, дозволить «розвантажити» той же Хрещатик. Я свого часу була за кордоном (в Ірані та в Алжирі), там є аналогічні «підземні міста». Мені вони дуже сподобалися. Я вважаю, що це і сучасно, і красиво. Правда, певні проблеми виникають у жителів Києва на залізничному вокзалі. Однак, думаю, міськадміністрація робить усе, як треба, і незабаром користуватися вокзалом стане зручніше.
