Під «знаком Попова»...

16 листопада минає три роки, як головою столичної міськадміністрації став Олександр Попов. Відлік своєї роботи в КМДА Попов розпочав п’ятьма місяцями раніше, 17 червня, коли його призначили на посаду заступника тодішнього градоначальника Києва, скандально відомого Леоніда Черновецького. Експерти кажуть, що де-факто протягом цього періоду часу (із червня до листопада) саме Олександр Попов і був керманичем міста. Тому офіційне призначення політика на посаду очільника Київміськадміністрації кількома місяцями пізніше не стало ні для кого сюрпризом.

Навіть більше, знаково, що саме з дати 17 червня сам Олександр Попов і позиціонує старт свого господарювання в столиці України. Про це, зокрема, свідчить факт того, що про підбиття підсумків виконання пріоритетних завдання в межах реалізації Стратегії розвитку Києва до 2025 року та про підсумки роботи столичної влади у 2010—2013 роках Олександр Попов розповів ще на початку літа. Зараз же, коли йдеться про, де-юре, відзначення трирічного терміну перебування Попова у кріслі керівника КМДА, Олександр Павлович вирішив відпочити. «Олександр Попов узяв відпустку на два тижні — з 8 до 25 листопада», — повідомила у розмові з «Днем» його прес-секретар Алла Казакова.

«МОНСТРИ НАСТУПАЮТЬ» / ФОТО АНДРІЯ СНІЖКА

Утім, достукатися до Попова «День» вирішив неспроста. На тижні було проведено відразу декілька тематичних заходів, присвячених обговоренню підсумків трирічного перебування Олександра Попова на посаді голови Київської міської державної адміністрації. Якщо узагальнити, то ґрунтовні висновки експертів стосовно діяльності столичного губернатора були доволі невтішними. За їхніми словами, «трьохрічка» Попова відзначилася низкою скандалів, а план розкручення ставленика Партії регіонів в опозиційно налаштованому Києві так і не зміг увінчатися успіхом: Олександр Попов не став «своїм» для киян, хоч мав усі шанси змінити ситуацію в столиці, якщо не кардинально, то, принаймні, на краще — так точно.

«Попов зарекомендував себе інерційним керівником, який, звісно, отримав місто в розрусі від Черновецького, але радикальних змін у місті так і не ініціював, — розповів «Дню» політолог та громадський активіст Остап Кривдик. — Києву так і не було повернено вкрадені чи продані за копійки землі. У місті не відбулося кардинального оновлення інфраструктури. Забудова київського ландшафту об’єктами, що порушують охоронні зони ЮНЕСКО, продовжилася. Міська «господарка» радикально не покращилася. Тобто не відбулося стратегічних змін. Більше того, саме за Попова було збудовано такий злочинний об’єкт, як вертолітний майданчик під Верховною Радою, який і далі руйнує Дніпровські схили... Попов так і не зрозумів, яким містом він керує», — сказав свою думку експерт.

Причиною цього, зазначають фахівці, з одного боку, є те, що Олександр Попов фактично став заручником політичної кон’юнктури, адже Партія регіонів, яку він представляє, м’яко кажучи, не надто популярна серед киян. Тим більше, що право вершити долю столичної громади йому делегувати не мешканці Києва, а політично ангажована влада. Проте очевидно, що без легітимності, на думку пересічного містянина, реально проводити зміни в самому серці країни практично неможливо.

Однак, з іншого погляду, політичної волі суттєво трансформувати ситуацію в Києві Олександр Попов також не продемонстрував. «Затиснутий, з одного боку, владою, з другого — громадськістю, яка опозиційно налаштована, а з третього боку — активістами, котрі пропонують новий порядок денний для Києва, чинний голова КМДА не готовий ні його прийняти, ні змінювати, ні чітко висловитися щодо нього, — каже Кривдик. — Мій висновок: Попов — слабкий керівник Києва».

У прес-службі Київміськадміністрації на прохання «Дня», щоб хтось із заступників Олександра Попова дав свою оцінку трирічної діяльності шефа (зважаючи на те, що сам Попов у відпустці й узяти в нього коментар наразі неможливо), відповіли, що навряд чи хтось із заступників пана Попова візьметься коментувати систему в цілому, оскільки за кожним із них закріплено курирування окремих питань. «Краще знайти експерта, який розкаже вам про всю суть, плюси й мінуси роботи Олександра Павловича і дасть політично незаангажовану оцінку всього того, що вдалося зробити, — сказали у прес-службі. — Насправді вам потрібен той, хто помічає і бачить те, що відбувається у Києві. Однак ми, чесно кажучи, прикро вражені тим, що немає експертів, які могли б дати схвальну оцінку хоча б тому, що дійсно зроблено. А зроблено за ці три роки було й справді чимало. У звіті Олександра Павловича за 17 червня про це детально сказано». Із найважливішого голова столичної міськадміністрації тоді, в тому числі, прозвітував, що з 2010-го до 2013 року під егідою київської влади було відкрито п’ять нових станцій метро, а також два музеї та одну бібліотеку; запрацювали чотири транспортні розв’язки; почали курсувати містом дві з половиною сотні нових автобусів і тролейбусів; реконструйовано автостанцію та аеропорт; побудовано, або капітально відремонтовано, або відновлено п’ять шкіл і тридцять дитячих садків тощо.

«Критикувати когось, звичайно, дуже просто, а взятися, приміром, за конкретну роботу і зробити її — це складніше», — намагався парирувати працівник відділу зв’язків зі ЗМІ з КМДА. Звісно, роботи за цей час було виконано чимало, але її виконання входить у пакет обов’язків кожного чинного керманича міста, району, села тощо. І Попов тут не виняток. Від чинного керівника Київської міськради кияни все ж очікували подолання наслідків чотирирічного «хазяйнування» Черновецького та представників його молодої команди.

«Насправді ми в Києві згаяли багато часу, — визнав на прес-конференції «Три роки Попова: крок вперед чи два назад?» політолог, колишній депутат Київради Костянтин Матвієнко. — Спочатку дорогоцінний час почав гаяти Олександр Олександрович, коли у Києві тривав будівельний бум. Київський міський бюджет, скільки пам’ятаю часи свого депутатства у «лихі» 1990-ті роки, завжди перевиконувався. А тому — що таке дефіцит міського бюджету, ніхто навіть не уявляв, бо Київ завжди виступав генератором грошей. Що з’їло ці гроші? Їх з’їла корупція...

Отже, Омельченко, Черновецький, Попов гаяли час замість того, щоб розвивати Київ як агломерацію і розвивати території, які прилягають до Києва, — продовжує Матвієнко. — Зараз цілком зрозуміло, що правляча партія взагалі-то Києвом не займається. Стратегію вони написали нездарну, тож зараз Київ потребує: а) нової стратегії з огляду на нову агломерацію; б) на підставі цієї нової стратегії відповідного Генерального плану».

Експерт також впевнений, що рівень кваліфікації опозиції зовсім не перевищує той самий рівень влади. «Якщо ви подивитеся на програми опозиційних партій щодо столиці, то це — примітивні програми ХХ століття, позавчорашнього дня. Опозиція, як і влада, не має ні бажання, ні стратегії щодо того, як взяти владу в Києві та як її реалізувати. Саме тому сьогодні керованість містом опинилася на нулі», — резюмував Костянтин Матвієнко.