Одна із ознак мистецтва - це його нестримний вплив на розвинений інтелект.
Микола Хвильовий, український прозаїк, поет, публіцист

Торжество кривавого хама

Рішення ПАРЄ стало хорошим уроком: щоб перемогти, треба сподіватися тільки на себе
26 червня, 2019 - 12:52
МАЛЮНОК ВІКТОРА БОГОРАДА

У ніч на 25 червня 2019 року Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, що дозволяє Росії взяти участь у червневій сесії асамблеї. За це проголосували 118 парламентаріїв, 62 - проти, 10 - утрималися. У Мюнхені 81 рік тому таких було двоє, чиї імена стали символом ганьби: Чемберлен і Даладьє. Тепер - 118. Список їхніх імен обов'язково має бути опублікований, але для цієї колонки він занадто довгий, тому обмежуся переліком країн абсолютної, стовідсоткової ганьби (де всі представники проголосували «за») і переліком країн звичайної ганьби, де чемберлени і даладьє виявилися в більшості .

Список 100-відсоткової ганьби: Андорра, Австрія, Азербайджан, Кіпр, Іспанія, Франція, Ірландія, Ісландія, Норвегія, Сербія, Сан-Марино, Туреччина.

Список звичайної ганьби: Вірменія, Бельгія, Швейцарія, Чехія, Німеччина, Хорватія, Італія, Молдова, Нідерланди, Португалія, Словаччина.

Не будемо сипати банальностями про біг по граблях і про те, що історія нічому не вчить. Тітонька Кліо завжди дає шанс. І в цьому випадку є шанс у журналістів зробити масштабний проект із 118 інтерв'ю з новими чемберленами і даладьє. Поставити кожному з них серед інших такі запитання:

- «Делегація РФ у ПАРЄ в квітні 2014 року було позбавлена права голосувати, брати участь у наглядових комісіях та входити до складу керівних органів ПАРЄ у зв'язку з анексією Криму. Які зміни в статусі Криму за 5 років викликали необхідність скасування цього рішення: Крим повернувся в Україну? Росія визнала факт анексії і засудила її? В Європі тепер прийнято вважати нормою анексію і окупацію чужих територій?»

- «Відповідно до Статуту Ради Європи, ця організація об'єднує демократії і правові держави. У 1996 році при прийомі Росії до Ради Європи було враховано, що ця країна поки не повною мірою відповідає вимогам Статуту ЄС, але явно прагне до цього. Що конкретно в діях керівництва сьогоднішньої Росії дає привід для переконання, що ця країна рухається в бік демократії і верховенства права?»

Ну і окреме запитання для представників Нідерландів, які проголосували за цю резолюцію:

«У збитому в 2014 році Боїнгу серед 298 загиблих було 192 громадянина Нідерландів. У вас немає відчуття, що, наділяючи державу, винну в їхній загибелі, правом на рівних з усіма брати участь в обговоренні шляхів розвитку Європи, ви плюєте на могили своїх співгромадян?».

Вважаю, що такий журналістський проект був би цілком по плечу таким ЗМІ, як BBC, Гардіан, або журналістському консорціуму. Ганебну резолюцію це не скасує, але принаймні може стати якимось чинником впливу на європейську громадську думку. Крім того, просто цікаво, скільки з цих 118 відмовляться від інтерв'ю шановним виданням і як відповідатимуть ті, хто погодиться...

У російському телевізорі резолюція ПАРЄ викликала напад захоплення і тріумфування. Особливим щастям для учасників шоу «Вечер с Владимиром Соловьевым» від 25.06.2019 стала можливість поглумитися в зв'язку з цим з України. Соловйов на радощах зайнявся махровим антисемітизмом. «Людина, яка ховається під прізвищем Береза, хоча всі знають, що він - Бляхер!» - на всю іванівську закричав Соловйов, розкриваючи, як він, мабуть, вважає таємну єврейську сутність депутата Верховної Ради Борислава Берези. І соловйовські «експерти» всю програму весело сміялися, смакуючи і повторюючи на всі лади: «Бляхер, Бляхер!». Про те, що український депутат Борислав Береза - єврей, на початку 90-х жив в Ізраїлі, а його батька звуть Юхим Абрамович Бляхер, написано у всіх довідниках і не є жодною новиною. А ось те, що Соловйов, який постійно трясе своїм єврейством, є антисемітом, оскільки повторює практику «розкриття таємних єврейських прізвищ» часів періоду боротьби з космополітами в СРСР, - це дійсно новина.

Норми поведінки переконаного путініста - а такі норми є і вимагають свого опису, - забороняють надлишкову радість щодо повернення російської делегації в ПАРЄ. Оскільки попередні п'ять років з усіх прасок у Росії лунали крики про те, що ПАРЄ і Рада Європи загалом - це безглузда організація і Росії там нема чого робити. Але й пропустити такий важливий привід для торжества було не можна. Тому раділи стримано і з застереженнями.

 «Для нас ця резолюція має суто символічне значення», - насилу приховуючи радісну посмішку повідомив «політолог» Володимир Корнілов. «Це - політична поразка України!» - знайшов привід для щастя український депутат-утікач Спиридон Кілінкаров.

З більш радикальних позицій виступив Олександр Сосновський, вельми дивний персонаж, якого російський телевізор презентує як «письменника», а також «головного редактора інтернет-видання в Німеччині». «Росії нема чого робити в Раді Європи!» - категорично заявив «письменник» Сосновський. І одразу ж почав пояснювати, чому Рада Європи - не місце для Росії. Виявляється, від цієї Ради Європи у Росії самі неприємності. Найбільше засмутило «письменника» Сосновського те, що за намовляннями Ради Європи в Росії скасували смертну кару.

Святкова обстановка в студії програми «Вечер» дозволила її учасникам розкріпачитися і видати кілька перлів, що дозволяють точніше оцінити масштаби їхнього інтелекту й освіченості. «Пам'ятайте, фільм був такий «Блеск и нищета куртизанок», - замислено звернувся до колег «письменник» Сосновський, який скидався у цей момент на юних бовдурів, для яких «Гамлет», «Ромео і Джульєтта» і «Анна Кареніна» - це назви нудних фільмів для бабусь і дідусів.

Завершуючи програму, депутат Держдуми Костянтин Затулін із розумним виглядом оголосив: «У мене резюме щодо нашого контент-аналізу». Хто б пояснив випускнику аспірантури істфаку МДУ і директору Інституту діаспори та інтеграції (Інституту СНД) Костянтину Затуліну значення терміну «контент-аналіз»?

Повертаючись до головної теми статті, хочу щиро привітати Раду Європи не тільки з тим, що в цю організацію повернули державу-агресора, яка нахабно зневажає міжнародні норми і плює на закон і права власних громадян. Адже важливі й персоналії. Тепер долю Ради Європи обговорюватимуть Петро Толстой, відомий своїм висловлюванням про тих, хто «вискочив зі смуги осілості з наганом у руці», Леонід Слуцький, який отримав псевдонім «зайчутка» після серії скандалів із домаганнями до журналісток, а також сталініст Леонід Калашников. Що ж стосується України і тих у Росії, хто намагається чинити опір путінському режиму, то для них рішення ПАРЄ стало хорошим уроком: щоб перемогти, треба сподіватися тільки на себе.

Ігор ЯКОВЕНКО, Москва, спеціально для «Дня»

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ