Батиєва гора – у небезпеці

Як це – жити у зсувонебезпечній зоні – добре знають мешканці вулиць Кудряшова, Красикова (нині Людмили Проценко) та Краснодонської. Їхні оселі розташовані у підніжжі історичної місцини Батиєвої гори. Більшість будинків мають висновки геологічної служби, що знаходяться  у межах древнього зсувного рельєфу. Жити та будувати тут можна, за умови, що для вже існуючих та цілком нових споруд будуть проводитись протизсувні роботи.  Якби все було так, як радять фахівці, бити тривогу не було б підстав. Однак уже близько 12 років місцеві мешканці борються за своє право жити у безпеці.

ЖИТТЯ НА ЗСУВІ

 У 2004 році Київрада прийняла рішення про відведення земельної ділянки на перетині вулиць Кудряшова та Красикова ТОВ «Ролан» - для будівництва багатоповерхового житлового будинку з нежитловими приміщеннями. Поруч із цією ділянкою розташований десятиповерховий панельний будинок, зведений наприкінці 1980-х років. Його мешканка Ірина Шаповалова, голова ОСН «Будинковий комітет «Вулиця Кудряшова, 7Б», переконана, що нове будівництво стане справжньою загрозою для подальшого існування їхньої «панельки».

ОГОРОДЖЕНА ПАРКАНОМ ДІЛЯНКА НА СХИЛІ З’ЯВИЛАСЬ МІСЯЦЬ ТОМУ. ЯКЩО ТУТ ПОЧНУТЬСЯ АКТИВНІ РОБОТИ, У ЗОНІ РИЗИКУ ПЕРЕДУСІМ ОПИНЯТЬСЯ БУДИНКИ ЗВЕРХУ НА ПАГОРБІ.

Після появи житлового комплексу «Пори року», що значно далі від будинку та зсувонебезпечного схилу, у підвалах на Кудряшова, 7Б стоїть вода, тріскається та просідає асфальт біля під’їздів, замулюються водостоки, через що вода руйнує фундамент. Сам будинок внесений до переліку тих, що розташовані на зсувонебезпечній ділянці. Зрозуміло, якщо такі проблеми виникають за більш-менш спокійної обстановки, чого очікувати, коли розпочнеться масштабне нове будівництво прямо по сусідству?

«Я живу тут з 1989 року, асфальт почав руйнуватись, коли почали будувати нижче від нас ЖК «Пори року». За проектом тут мали бути складські та технічні приміщення. Це дало такий рух ґрунтам, що у нас пішли активні тріщини по асфальту. І це тільки початок», - розповідає місцевий активіст Юрій.

«Біля будинку сходи до під’їзду просто провалились. Була така глибока яма, що не було навіть видно землі, - продовжила Ірина Шаповалова. – Наш будинок будували дуже довго, коли рили котлован, він заповнився водою повністю, довелось вносити зміни у проект. А будинок спеціально збудували окремими секціями, щоб у разі чого не зруйнувався повністю. У нас наіть нема газу, бо це теж вважається небезпечним».

ТАК ПРОСІДАЄ АСФАЛЬТ  У ДВОРІ НА КУДРЯШОВА, 7Б. МЕШКАНЦІ ВВАЖАЮТЬ ЦЕ ПЕРШИМ ТРИВОЖНИМ ДЗВІНОЧКОМ.

10 ПОВЕРХІВ ЧИ 22?

ТОВ «Ролан» заспокоює мешканців, що зведуть лише дві десятиповерхівки. Та активісти наводять інші факти: на цій території можна будувати максимум чотириповерхові котеджі. Мешканці знайшли на сайті інтернет-оголошень рекламу, що ця ділянка продається за 5,7 мільйонів доларів, її площа – 76 соток, готова до стадії проектування-будівництва, і первісний варіант проекту забудови пропонує макет двох 22-поверхівок з чотирирівневим підземним паркінгом!

Які наслідки матиме таке втручання у рух підземних вод та зсувонебезпечних схилів? На руках в активістів є низка документів, що підтверджують ризики нового будівництва на Батиєвій горі. Так, у висновках  ДП «Північгеологія», отриманих у 2005 році, ідеться, що «схил, покатістю 20-40 градусів, знаходиться у стані порушеної динамічної рівноваги, що не виключає можливості розвитку на ньому локальних зсувних процесів».

У листі від КП «Спеціалізоване підприємство управління протизсувних підземних робіт» щодо можливості будівництва багатоповерхівки на вулиці Красикова вказано: «освоєння земельної ділянки можливе, але за умови першочергового виконання комплексу протизсувних заходів». Але ТОВ «Ролан» не зверталось до підприємства з проханням надати технічні умови на проектування багатоповерхівки.

Усі ці роки активістам вдавалось відстояти свою безпеку. А забудовник зі свого боку відтягував старт будівництва, вичікуючи кращого часу та продовжуючи договір оренди з Київрадою, наразі він діє до 2021 року. Схоже, слушний час настав саме зараз, оскільки ділянку розчистили від чагарників та дерев, якими вона заросла за ці роки. Активісти зі свого боку починають новий етап боротьби за власний спокій.

ЗАСЕКРЕЧЕНИЙ ПРОЕКТ БУДІВНИЦТВА

Цю битву ускладнює ще один фактор: трохи вище від запланованих висоток, прямо на схилі пагорбу, також планується будівництво. «Цю ділянку десь місяць тому загородили парканом, вона перебуває у приватній власності. Як нам розповідають власники, спочатку їм потрібні результати геологів, а тоді вони скажуть, що саме тут будуватимуть, - додає активіст Василь. – Для роботи геологів їм треба зробити доступ для машин, значить, треба зрізати дерева і прибрати гаражі. Уже вирубали багато дерев, кажуть, що дозволи на це мають, після висновків геологів будуть робити підпірну стінку, якщо грошей не буде, мовляв, то й будівництва не буде. Але поруч є ще дві такі ділянки, кожна з них по 10 соток, якщо об’єднати їх, запросто можна ставити висотку».

«Замість того, щоб укріплювати схил деревами, їх зумисно вирубують, - обурюється разом з сусідом Юрій. – А вони ж тримають гірку скільки століть, у тому числі ті будинки, що стоять на горі пагорбу, вони збудовані ще у 1960-х роках. А так ділянку купили, дерева вирубують, збудують підпірну стінку, а далі скажуть, що нема грошей на будівництво, і продадуть під висотку. Нас заздалегідь попереджають, що на стінку гроші є, а на будинок нема, що дуже дивно».

ІСТОРИЧНА МІСЦЕВІСТЬ У «СВІЧКАХ»

Не так давно тут же на схилі почали рити котлован, згодом залишили, місце вже й заросло чагарниками. Та верхні будинки відчули це на собі, на стінах з’явились тріщини. Активісти з’ясували, що практично весь схил зараз розпайований, тобто перебуває у приватній власності. Кожна ділянка – це ще один ризик для життя місцевого населення.

«Одну з цих ділянок у 2011 році оцінили у 700 тисяч гривень. Як держава віддає за копійки  землю у центрі Києва?, - дивується Ірина Шаповалова. - Далі по вулиці є приватні маленькі будинки. Ніби нічого поганого, що буде садиба замість смітника чи пустиря, але небезпека в тому, що вони не виконують захисні роботи від зсуву. Місто теж цим питанням не займається. Так, для нашого будинку реконструкцію підпірних стін мали провести ще у 2007 році, на проектування виділили 100 тисяч гривень, але так нічого не зробили».

Про свою проблему активісти розповідали на мітингах під Верховною Радою, писали листи у прокуратуру та інші інстанції, як завше, отримували відписки. Свого часу зібрали тисячу підписів місцевих мешканців, аби Київрада скасувала рішення про землевідведення ТОВ «Ролан». Його ніхто не розглянув. Зараз місцевий депутат обіцяє дати всі необхідні запити, щоб допомогти громаді знайти компроміс із забудовником.

Доки цей діалог у стадії налагодження, Батиєва гора руйнується,  замість зелених насаджень на ній з’являються «свічки». Історична місцевість, де свого часу були знайдені могильники Зарубинецької культури ІІ-ІV століть нашої ери, більше непотрібна місту?