Генуезьку фортецю — у список ЮНЕСКО

Напевно, тій кількості заповідних зон, історично важливих об’єктів і просто неймовірно красивих місць, скільки їх є в Україні, позаздрила б будь- яка країна, що займається туристичним бізнесом. Однак з усіх цих об’єктів до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО занесено лише три... Проте зараз на черзі стоять ще вісім. Один із них — Генуезька фортеця в Судаку. Процес її «внесення» контролює не лише Національна комісія України у справах ЮНЕСКО, але й влада італійського портового міста Генуї, чиї предки й побудували цю фортецю сотні років тому.

Щоб зібрати всі потрібні документи й провести історичні розслідування, знадобиться чимало часу. До того ж ЮНЕСКО зовсім нещодавно змінила умови включення в список всесвітньої спадщини. Нові критерії достовірно поки що не відомі навіть представникам Національної комісії України зі справ ЮНЕСКО. Зате вони добре відомі італійцям. Як розказала віце-мер з питань міжнародної співпраці, культури й туризму міста Генуї Ганна Кастеллано, зовсім нещодавно вони отримали від ЮНЕСКО результати запиту: історичну частину міста Генуї внесуть у список всесвітньої спадщини. Тепер група, яка працювала над цим проектом, допомагатиме українцям зібрати всю потрібну документацію. «Ми зробимо все можливе, щоб не лише Генуезька фортеця, але й усі решта фортець стали надбанням всесвітньої історичної спадщини. Я впевнений, що ця ініціатива приречена на успіх», — сказав посол Італії в Україні Фабіо Фабррі.

Проте на запитання, що потрібно все-таки зробити для того, щоб потрапити в список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, ніхто пояснити не зміг. Українці покладаються на італійців. «Вони, зі свого боку, покажуть нам, як це робити, як документи готувати, — пояснює член- кореспондент Академії архітектури України, директор Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська. — Сьогодні ЮНЕСКО ставить дуже великі вимоги до нових об’єктів».

Скільки осіб працюватимуть у групі — поки що не відомо. «Я вам з упевненістю можу сказати, що дуже багато. Тут працюватимуть фахівці-історики, археологи, архітектори, біологи й багато людей, які розбираються в питаннях туризму, — продовжує Н. Куковальська. — Зараз головне — дізнатися, який перелік документів потрібен для внесення Генуезької фортеці до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО». Проте подати на розгляд проект планують протягом трьох років. «Це справа не одного дня, а може, й не одного року. Це дуже довга й копітка праця», — розказує Н. Куковальська.

Поки що невідомо й хто фінансуватиме проект. Але й це радує, вже знайшлися спонсори, які готові вкладати в проект гроші. «Вважаю, що й італійська сторона підключиться, та й, можливо, в бюджеті закладуть якусь частину грошей. Але поки що про це не йдеться», — говорить Н. Куковальська. До речі, й прямої фінансової вигоди від внесення Генуезької фортеці в список всесвітньої спадщини не буде. Лише від залучення туристів, які й принесуть гроші в скарбницю. «Найбільший позитив — це пропаганда держави та її історичної спадщини, причому на світовій арені. Як наслідок цього — залучення туристів і вливання до бюджету», — пояснює Н. Куковальська. Для більшої привабливості будуть випущені й туристичні путівники. Причому чотирма мовами: українською, російською, англійською й італійською. Як розказав Фабіо Фабррі, це буде досить пристойне видання, яке друкуватиме ледь не найкращий італійський видавничий дім.

А ще італійці планують підписати договір між меріями Генуї та Києва. Він передбачає співпрацю у сферах культури, економіки й туризму. До речі, досвід Генуї цікавий як Києву, так і Україні не лише в плані занесення історичних об’єктів у список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. 2004 року це місто стало Європейською культурною столицею.

ДО РЕЧІ

Безумовно, Генуезька фортеця дуже мальовничий і важливий в історичному плані об’єкт. Однак таких в Україні сотні. «Зараз наша країна лише розпочинає працювати щодо внесення своїх історичних пам’яток у списки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Поки що туди потрапили лише заповідник «Софія Київська», Києво-Печерська лавра й центр міста Львова, — розказує Неля Куковальська. — Насправді це дуже мало. Тим більше, якщо дивитися на країни-сусіди й на членів колишнього Радянського Союзу. Мабуть, серед них наша країна на останньому місці. Дуже активно зараз працює Росія, Прибалтика, Узбекистан. Саме зараз Україні варто також дуже активно цим зайнятися. І в цьому повинні бути зацікавлені не лише заповідники, але й держава безпосередньо». Утім, поки ж що у попередніх списках всесвітньої спадщини лише вісім об’єктів. Серед них Кам’янець-Подільський, Бахчисарайський палац, центр Одеси й стара частина Чернігова. До речі, певного часу хотіли в цей список внести й Правий берег Дніпра в Києві як приклад унікального ландшафту. Але від задумки відмовилися через будівництво на його схилах. «Нам би дуже хотілося, щоб номінували й Кирилівську церкву як унікальну пам’ятку архітектури й прекрасну Андріївську церкву...», — зітхає Н. Куковальська. Однак поки це лише плани й мрії.