Кияни відзначають день міста!..

Традиційно в останню неділю травня відзначають День Києва. І також традиційно святкування розтягується на кілька днів. Цього року такі заходи тривають ще від п’ятниці. Місто підготувало насичену програму: щорічний «Пробіг під каштанами», вітрильна регата, фестиваль повітряних зміїв, міжнародна велогонка «Horizon Park Race Maidan», наймасовіший урок англійської мови, відкриття найбільшого у столиці фонтану, а ще виставки, концерти, квести, анімаційні шоу та театралізовані дійства… Практично в кожному районі столиці буде свій «центр» різноманітних акцій до Дня Києва.

Святкова мішура ховає «больові точки» столиці на кілька днів, а далі починаються сірі будні. До Дня Києва ми вирішили нагадати про основні проблеми міста та перспективу їх вирішення.  

ВЛАДА ОБІЦЯЄ ЄВРОПЕЙСЬКІ СТАНДАРТИ

Міський голова Віталій Кличко напередодні свята говорив про нагальні справи, казав, що докладе максимум зусиль, щоб далі запроваджувати у столиці європейські стандарти. «Наше завдання, щоб у Києві працював бізнес, щоб надходили податки, створювалися робочі місця, і ми інвестували в розвиток інфраструктури. Позитивна динаміка вже є. Ремонтуємо дороги і під’їзди в будинках, розвиваємо інфраструктуру, збільшуємо кількість зелених зон», – наголосив Віталій Кличко.

Чи достатньо цього для комфортних умов проживання? Приміром, Київська міська рада останні свої засідання проводила з місячною перервою: 14 квітня та 26 травня. Питання незаконних чи незавершених будівництв сьогодні гостре, як ніколи. Не завжди влада наполегливо відстоює збереження комунальної власності у судових спорах. А меру часто закидають, що оточив себе завеликою кількістю радників і заступників, пов’язаних з будівельним бізнесом.

ПЛЮС – НОВИЙ СТИЛЬ СПІВПРАЦІ З ГРОМАДОЮ

Та на думку директора громадської організації «Інститут міста» Олександра Сергієнка, у порівнянні з попередніми командами мерів, нинішня поволі рухається вперед та має певні досягнення. «Влада повністю змінила стиль відносин з громадою. Тепер ви можете спокійно потрапити на прийом до заступників мера чи на засідання постійних комісій Київради, тоді як у часи Черновецького чи Попова це неможливо було уявити. Нещодавно провели міжнародну конференцію з проблем транспорту, разом зі Світовим банком розробили транспорту модель міста», - зазначив Олександр Сергієнко.

«Наведу дві деталі, які характеризують владу, що справді працює на  життєзабезпечення міста. Після реконструкції на площі Перемоги переїзд через трамвайні колії зробили невідчутним для автівок, сотні тисяч людей цим користуються, але в плюс команді мера цього ніхто не ставить. Друге: у 2011 році, коли почали реконструкцію Поштової площі, звідти відселили Музей Магдебурзького права з обіцянкою повернути назад. Лише днями йому повернули приміщення. Коли влада опікується речами, що не приносять прибутків чи бонусів до рейтингу, це має величезне значення», - переконаний експерт.

МІНУС – СВОБОДА КОМУНАЛЬНИХ МОНОПОЛІСТІВ

До здобутків нової столичної влади очільник «Інституту міста» зараховує розпочаті зміни у житлово-комунальній сфері, коли було встановлено три тисячі загальнобудинкових лічильників тепла. З приватних розмов із працівниками ЖКГ «Дню» доводилось чути скарги, що часто ці лічильники зникають з під’їздів, і комунальникам доводиться встановлювати їх знову. Та це швидше питання культури виховання.

Якщо столиця справді взяла курс на покращення, ланцюжок хороших справ має продовжуватись. Олександр Сергієнко вважає, що далі місто має боротись з комунальними монополістами, а саме – з «Київводоканалом» та «Київенерго», котрі отримують прибутки, але мало інвестують у ремонт та оновлення своїх мереж.

ЗАВДАННЯ НА МАЙБУТНЄ – НОВИЙ ГЕНПЛАН

Найскладнішою задачею для мера і громади експерт називає розробку стратегії розвитку міста та генерального плану. «Стратегія, розроблена Олександром Поповим, є піар-документом, реалізувати який неможливо. А на основі реальної стратегії можна готувати генеральний план міста. Щоб він був ефективний та дієвий, треба розібратись зі старим генпланом, - зауважує Олександр Сергієнко. – За часів Черновецького понад тисячу земельних ділянок видали зі зміною цільового призначення, коли паркові, промислові, резервні зони йшли під житлову та соціальну забудову, але не передбачались місця для стоянок, тепломереж, будівництва шкіл та садочків, прокладання водогонів. За такої кількості змін генплан втратив сенс».

Зараз це ще й створює низку конфліктів, пов’язаних зі зведенням висоток в історичному середмісті та руйнуванням пам’яток. Але ж мер обіцяв киянам європейські підходи до вирішення проблем…