МУЗИКА

Партитури Гайдна знайшли... на складі

Цілу колекцію уривків із різних опер австрійського композитора Йозефа Гайдна було випадково виявлено на складі однієї із букіністичних крамниць Будапешта, повідомляє Утро.ru. Гайдн народився в Австрії 1732 р., за своє життя він написав понад 750 музичних творів. Композитора найняв князь Павло Естерхазі як придворного музиканта. У ХХ ст. в Будапешті була відкрита Бібліотека Естерхазі, яка зайняла окрему будівлю. Під час Другої світової війни в будинок, де розташовувалася культурна скарбниця, влучила бомба, і бібліотеку було повністю знищено. Але виявилося, що це не зовсім так. Хтось виніс 39 партитур Гайдна зі сховища. На папері немає слідів горіння, отже, ці твори були або умисно винесені, або викрадені. Експертиза, здійснена кращими графологами та іншими фахівцями, довела, що папери є справжніми. Як тільки ця сенсаційна новина стала відома, з власником магазину зустрілися представники Угорської національної бібліотеки і змогли переконати його не виставляти твори Гайдна на торги. Національна бібліотека придбала рукописи для своєї колекції, щоправда, не повідомивши пресу про суму, сплачену за культурні цінності.

Харківське форте

Музиканти і любителі хорового співу добре знають ім’я В’ячеслава Палкіна, народного артиста України, професора, і Камерний хор Харківської обласної філармонії, який він організував і керує ним вже понад 20 років.

Багатий різноманітний репертуар хору включає духовну музику М. Ділецького, М. Березовського, Д. Бортнянського, М. Леонтовича, сучасних композиторів. У 2002 році колектив записав на компакт-диск православну духовну і народну музику. Разом з провідними джазовими музикантами Санкт-Петербурга здійснено випуск компакт-диску з духовних творів Дюка Еллінгтона. Слухачів приваблює чистота інтонації, експресія у трактуванні музичних творів, широка палітра звучання — від витонченого піанісимо до величного форте.

Чільне місце в репертуарі хору займає Шевченкіана. Це кантати Миколи Лисенка «Радуйся, ниво неполитая», «Іван Гус»; «Заповіт» Бориса Лятошинського, «Безсмертний заповіт» Анатолія Кос-Анатольського, «Лічу в неволі» Дмитра Січинського, поема Левка Ревуцького «Хустина», цикл Андрія Штогаренка «Шевченкіана». Скільки глибини і болі у чудових хорах Б. Лятошинського «Тече вода в синє море», «За байраком байрак». Харківський композитор Тарас Кравцов написав хор а капела «І небо не вмите». Пам’яті Кобзаря він присвятив кантату «На могилі Шевченка» на слова Володимира Сосюри. Камерний хор виконує і кантату Кирила Стеценка «Шевченкові» на слова Катерини Малицької.

Коли слухаєш кантату Григорія Свиридова «Нічні хмари» або цикл Тараса Кравцова «Хорові акварелі» на слова В. Сосюри, то здається, що бачиш чудові картини природи. І це не дивно. В’ячеслав Сергійович захоплюється живописом: малює портрети, пейзажі. Він навіть вагався перед вибором — присвятити життя музиці або малюванню. Все-таки любов до музики перемогла, і юнак приїхав вступати до Луганського музичного училища. Приймальна комісія з увагою поставилася до парубка із селища Голубівка, який не знав навіть нотної грамоти, але любив співати і грав на слух на всіх інструментах. Після закінчення Харківської консерваторії В’ячеслав Палкін отримав призначення на посаду хормейстера Хору української пісні обласної філармонії. Згодом став художнім керівником і головним диригентом колективу. Роботу з професійними і аматорськими колективами музикант поєднує з педагогічною і науково-методичною роботою. Але головна справа В’ячеслава Сергійовича — це організація Камерного хору. Довгий час був аматорським при обласному відділенні Музичного товариства України, і тільки з 1990 року цей високохудожній колектив увійшов до Харківської філармонії. Камерний хор багато гастролює по Україні і країнам ближнього та дальнього зарубіжжя. У репертуарі — твори Баха, Генделя, Вівальді, Моцарта, Гуно, Бетховена, сучасних музикантів. Харків’яни презентували симфонію «Передзвони» В. Гаврилова, Реквієм А. Шнітке, поему О. Литвинова «Дробицький яр».

У концерті, який відбувся нещодавно у Національній філармонії України, хористи виконували частини «Урочистої меси» Джоакіно Россіні. До речі, весь твір записано на подвійному компакт-диску на «НН Студії». У другому відділенні звучали духовні твори українських композиторів: К. Стеценка, М. Леонтовича, Г. Гаврилець, Л. Дичко, Є. Станковича, Б. Лятошинського, Т. Кравцова, Ю. Алжнєва. Прекрасні солісти, чудовий хоровий ансамбль, коли зливаються усі голоси і хор звучить, неначе орган. На біс В’ячеслав Сергійович запропонував всім разом виконати «Реве та стогне Дніпр широкий». Весь зал піднявся і стоячи, разом з хором співав знамениті шевченківські вірші.