Подолати конфлікти

Протягом п’яти днів у Харкові відбувалися навчання нового громадського формування — Школи соціальних посередників. Організацію було створено у вересні 2014 року як проект Української миротворчої школи за підтримки Британської амбасади в Україні.

Лекції, тренінги, обговорення фільмів, які знімали учасники УМШ в Ізраїлі та Ірландії, чиї мешканці зіткнулися з масштабними конфліктами, і навіть тематичні екскурсії Харковом — програма була вкрай насиченою, робота тривала по 12 годин на день. І близько шістдесяти учасників, які прибули зі східних та південних регіонів України і з Криму, відзначали безпрецедентний досвід фахового спілкування. Майже третина нових соціальних посередників є внутрішньо переміщеними особами, зауважив один із організаторів та автор ідеї соціолог Ігор Дубровський.

Учасники школи вчилися конструювати зовнішні та внутрішні стосунки між людьми з різними поглядами у світлі ситуації на сході України, тренувалися не уникати конфлікту, бо «конфлікт є складовою розвитку суспільства», а шукати його конструктивне вирішення. «Конфлікти неминучі в житті, але ми знаємо, як їх вирішувати. Протягом п’яти днів ми переконувалися, що Україна непереможна», — зауважили наприкінці навчання майбутні соціальні посередники.

Вражаючим був склад тренерів, серед яких — директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос, відомий польський політик, один із лідерів руху «Солідарність» Збігнєв Буяк, голова правління ІЦ «Майдан Моніторинг» Наталка Зубар. «Тренери зібралися з різних країн, вони познайомилися лише перед підготовкою до школи, координувалися  та узгоджували питання через скайп, але по їхніх злагоджених діях складається враження, що вони працюють разом багато років», — зауважує Ігор Семиволос.

Лектори розповідали, що миротворці всіх часів не отримували розуміння своїх сучасників, але згодом суспільство переосмислювало важливість їхньої діяльності  для встановлення миру. Таким залишався вчинок канцлера Німеччини Віллі Брандта, який у грудні 1970 року несподівано став на коліна перед монументом жертвам нацизму у Варшавському гетто, чим «остаточно вилікував Німеччину від нацизму». «Це не тактична подія, а стратегічна. Наслідки будуть очевидні у перспективі — протягом місяців або навіть років. Але вони будуть позитивними, і всіх результатів ми не можемо передбачити», — впевнена одна з учасниць, відома харківська волонтерка та громадська діячка Катерина Макаренко.

Важливою складовою навчань стала інтерактивна лекція про засоби безпеки під навалою інформаційної війни з боку Росії. Відома громадська діячка та аналітик Наталія Зубар розповідала, чому небезпечно мати поштову скриньку на російських серверах, чому хвиля тестів на «Фейсбуці» є шкідливою розвагою і чим панічні настрої загрожують пересічному українцю, як розпізнати ворожі «вкидання», коли на мобільні телефони приходять СМС українською з помилками. Важливо протистояти психологічним операціям, мета яких — посіяти серед українців страх, непевність і сумніви.

«Коли ви зараз працюєте з інформацією, безпечніше виходити з судження, що «всі брешуть», — вважає Наталія Зубар. — Бо насправді є багато людей, які не хочуть брехати, але вони просто не знають правди і поширюють фейки та панічну інформацію несвідомо». Наталка Зубар рекомендує вести статистику джерел інформації — як українських, так і зарубіжних, і після трьох неправдивих повідомлень, «помилок» або розповсюджених фейків вважати джерело ненадійним. Переглянути репутацію джерела можливо лише через рік його безпомилкової роботи.

«Це перша спроба в Україні організувати навчання та підготовку фахівців, які зможуть регулювати конфлікти, виступати в них третьою стороною, сприяти пошуку оптимального вирішення конфлікту на різних рівнях, допомагати налагоджувати  конструктивні зміни та взаємодіяти з активістами та місцевою владою», — каже «двигун» проекту Ігор Дубровський. На його думку, хоча в Україні є багато фахівців-конфліктологів, перевага учасників нової школи полягає в безпосередньому використанні навичок на територіях свого проживання. «Якщо ця група буде поширюватися та ставати професійною — це буде критерієм успіху школи. Результати врегулювання конфліктів на місцях, із втручанням в ситуацію наших посередників, будуть свідчити про важливість нашої роботи».