Поганий знак для «Салюту»

Якби «Салют» знаходився на околиці Києва, у місцині з мінімальною інвестиційною привабливістю – ймовірно, історії з таємною приватизацією державного закладу взагалі не було б. На території санаторію, розташованого на вулиці Гоголівській, 26-28, є дві пам’ятні садиби, де мешкали художники Орловський та Пимоненко, та унікальний парк, площею у півтора гектари. У час, коли Київ переживає будівельний бум, це – ласий шматок землі у центрі столиці.

Нагадаємо, 2007 року за рішенням Київради «Салют» передали у власність ТОВ «Фонд розвитку будівельних ініціатив». Місто віддало своє майно у приватні руки в обмін на ремонт іншого санаторію – «Ялинка», що знаходиться у Пущі-Водиці. Однак місцеві активісти вважають такий обмін нерівноцінним і загрозливим для збереження історичної території. Подейкують, що після приватизації на місці санаторію виросте житловий будинок. Щоб цьому запобігти, містяни намагаються через суд повернути оздоровницю у власність міста.

Наразі судова боротьба добігає кінця. Минулого тижня в Окружному адміністративному суді міста Києва відбулось останнє засідання щодо санаторію. Події розгортаються не на користь громади. Активістів здивувала позиція представників влади, зокрема департаменту охорони здоров’я Київської міської держаної адміністрації, котрий виступив на боці інвестора і відмовився розривати з ним договір. Тобто, місту санаторій не потрібен, а вимога громади скасувати протиправне рішення Київради про передачу «Салюту» інвестору – ігнорується.

БЕЗ НАДІЇ НА ПОЗИТИВНЕ РІШЕННЯ

Суд винесе рішення письмово, коли це буде – невідомо. У громадськості немає жодних важелів впливу на ситуацію, лишається сподіватись на чесність судді. Такий розклад дивує, бо донедавна ситуація розвивалась у зовсім іншому руслі.

При Київраді була створена спеціальна робоча група, котра мала з’ясувати, чи був законним договір між ТОВ «Фонд розвитку будівельних ініціатив» та містом. До речі, дозвіл на приватизацію санаторію надав саме департамент охорони здоров’я. Орган, який мав відстоювати, зберігати та розвивати мережу санаторно-оздоровчих дитячих закладів – тим паче, у центрі столиці таких обмаль. Учасники робочої групи були «за» розірвання інвестиційного договору, однак для завершального голосування забракло голосів.

Згодом ситуацію розглядав комітет з питань запобігання і протидії корупції Верховної Ради – за ініціативою його голови Єгора Соболєва. Тоді міських чиновників, по суті, викликали «на килим» до нардепів і у підсумку домовились провести зустріч активістів із міським головою. Це було позитивним сигналом, що справа «Салюту» завершиться на користь громади. Але обіцяна зустріч так і не відбулася, а позиція департаменту охорони здоров’я після критики парламентського комітету лишилась незмінною.

«Тричі були на засіданні комісії Київради з охорони здоров’я. Жодного разу народні обранці не прийняли хоч якогось рішення на користь громади. Це стосувалось не лише нашого питання, відмовили навіть «атошникам», які просили в оренду невелике приміщення для реабілітаційного центру. Діє примітивна, але хитра схема: троє – «за», троє – «проти», рішення не прийнято (усього в комісії шість членів), - зазначила місцева активістка Людмила Глущенко на своїй сторінці у Facebook. –  Щодо суду. Суддя Кузьменко наче нормальний, але КМДА і Київрада громаду не підтримують. Представник Департаменту охорони здоров’я прийшов із чіткими директивами: санаторію на Гоголівській, 26-28 не бути, інвестора підтримати, громаді – зась. Єдині, хто виступає на нашому боці, це прокуратура й Управління охорони культурної спадщини КМДА. Але надії на те, що судове рішення буде позитивним для громади, у мене особисто майже немає».

ЧОМУ МІСТО НЕ БОРЕТЬСЯ ЗА САНАТОРІЙ?

Активісти надали «Дню» кілька документів, що засвідчують: місто давно не переймається збереженням «Салюту» для громади. Так, у 2009 році київська прокуратура підготувала протест на рішення Київради від 24.05.07 №739/1400 «Про надання дозволу Головному управлінню охорони здоров’я та медичного забезпечення на укладання інвестиційного договору з метою збільшення кількості ліжок та покращення умов перебування дітей в дитячому санаторії «Салют» та в дитячому санаторії «Ялинка» Київського міського дитячого санаторно-курортного об’єднання».

На думку прокуратури, це рішення прийняли з порушенням чинного законодавства, зокрема законів щодо приватизації державного майна та проведення інвестиційних конкурсів. Тому правоохоронці і вимагали скасувати відповідне міське розпорядження. У мерії цей протест розглянули, однак вирішили, що розривати інвестиційний договір – недоцільно для міста. Після зміни влади активісти сподівалися, що новий мер та його команда зможуть розрубати цей «гордіїв вузол».

На жаль, як і Людмила Глущенко, так само не бачить оптимізму у розвитку справи Ірина Нікіфорова, член Українського товариства охорони пам’яток історії та культури: «Те, що суддя буде виносити рішення письмово, є дуже поганим знаком. Він може це зробити у будь-який момент, можливо, протягом десяти днів після суду. Вплинути ми можемо лише на Київраду. Однак підтримують громаду тут не всі: якщо департамент комунальної власності на нашому боці, то департамент охорони здоров’я підтримує інвестора. Юрист Київради спочатку просить суд відмовити у позові громади щодо розірвання договору між містом та інвестором, а потім взагалі не приходить на судові засідання».

ГРОМАДА – «ЗА» КОРИСНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ

Активісти підозрюють, що між департаментом охорони здоров’я та інвестором існують секретні домовленості. Сам інвестор досі утаємничений від громади, хто стоїть за фірмою – неясно. Немає даних, як проведено обіцяний капітальний ремонт у санаторії «Ялинка», в обмін на що компанія має отримати «Салют». Місто спільно з інвестором зобов’язалось провести комплексний аудит виконаних робіт, визначити, яку суму витратила компанія на ремонт, та у разі повернення «Салюту» місту відшкодувати ці витрати з міського бюджету. Кошторис робіт у заявах фонду за ці роки зріс від семи до 50 мільйонів!

До суду «Фонд розвитку будівельних ініціатив» подав акт перевірки обсягів виконаних робіт, зроблений у квітні 2009 року. Активісти змогли перекопіювати документ і надали його «Дню». Згідно з ним, міська служба «Київдержекспертиза» встановила, що компанія витратила 7,6 мільйона гривень на ремонт корпусів «Ялинки» та будівництво харчоблоку. Оскільки останні роки фірма подальшим ремонтом не займалась, звідки взялись 50 мільйонів гривень? Якщо така сума справді витрачена, чому відповідні кошториси приховують від суду?

Складати руки на фініші активісти не збираються. Після травневих свят готуються подати чергові звернення до уряду, парламенту, Генпрокуратури, щоб втрутились у ситуацію із «Салютом» та допомогли зберегти історичну місцину. Оскільки як санаторій «Салют» давно не функціонує, згодні на будь-які позитивні перетворення у ньому – нехай без відновлення лікувально-профілактичної складової, а, приміром, зі створенням тут музейного комплексу.