Ризики дитячого патріотизму

Офіс Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини отримує дедалі більше тривожних новин про участь дітей східних областей у військовому конфлікті. Йдеться не лише про факти, коли неповнолітні тримають зброю в руках, а й про їхню допомогу в облаштуванні блокпостів, участь у незаконних збройних формуваннях та випадки, коли вони стають жертвами сексуального чи фізичного насильства. Щоб підтвердити чи спростувати ці дані, представники омбудсмена надіслали десятки запитів у силові відомства і від усіх отримали формальні відписки, що дітей, залучених до війни, немає і не може бути, бо ж закони це забороняють.

Передусім таку заборону містить Конвенція ООН про права дитини, котру ратифікувала Україна. А в січні цього року були прийняті зміни до Закону України «Про охорону дитинства», яким окреслюється статус дітей, постраждалих у ході збройного конфлікту. За втягнення неповнолітніх до війни передбачається кримінальна відповідальність.

 Проте норми згаданого закону не працюють на практиці. Так, 17-річний Назар після Євромайдану пішов воювати за батьківщину у складі тоді ще добровольчого батальйону «Айдар». Хлопець загинув. Якщо слідувати букві закону, командири мали б відповісти за те, що взяли воювати неповнолітнього хлопчину. Ніхто такого покарання не поніс, натомість до відповідальності притягується мама загиблого – за неналежне виконання батьківських обов’язків.

ПІДЛІТКИ ГОТОВІ ДО ВІЙНИ

Чому так відбувається і скільки дітей перебуває у зоні ризику через недосконале законодавство, формальний підхід державних органів до вирішення проблеми та недостатнє інформування як неповнолітніх, так і військових про заборону залучення дитини до збройного конфлікту? Відповіді на ці питання в офісі Уповноваженого спробували знайти спільно з Данською радою у справах біженців, коли провели спеціальне дослідження у Донецькій області.

Респондентами стали учні професійно-технічних закладів освіти, оскільки були дані, що саме вони найчастіше помічаються на блокпостах (втім, школярів старшої школи експерти теж не виключають з цієї групи ризику). Загалом опитали 13,5 тисяч учнів у 44 закладах профтехосвіти. Як показало дослідження, практично третина підлітків Донбасу так чи інакше залучена до війни. Певно, юнацький патріотизм та максималізм беруть гору над власною безпекою.

«40% учнів ПТУ і 71% педагогів повідомили, що їм відомі факти участі дітей у військових діях, навіть тоді, коли територія була тимчасово окупована. Деякі педагоги розповідали, що ходили на блокпости і тоді, і сьогодні, щоб забрати звідти дітей, - розповідає Олексій Лазаренко, консультант-дослідник. – 20% учнів допускає участь у військових діях у різних статусах, ще 27% погодилися б узяти участь у цьому за певних умов, наприклад, перегнати техніку з одного блокпосту на інший, якщо це недалеко від дому або подалі від передової. Поведінкові питання викликали бурхливу реакцію у підлітків. Так, із дівчат-майбутніх перукарок на питання, чи підстригли б військових за певну плату, одна погодилась, інша казала, що там всі «голодні», про що їй розповідала тітка».

БЕЗ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЗБРОЇ

А що робитимуть військові, коли побачать неповнолітніх на своїх блокпостах? «70% респондентів відповіли, що телефонуватимуть командирам для прийняття рішення, тобто зніматимуть з себе відповідальність, - продовжив Олексій Лазаренко. – 8% силовиків сказали, що, можливо, приймуть дитину до себе, залишать як «сина полку», але убезпечать від ризиків».

Як насправді має чинити військовослужбовець у такому випадку – закони не тлумачать, окремих рекомендацій чи методичок для цього не існує. Та сама ситуація з педагогами. «Усі категорії, дотичні до цього процесу, мають бути обізнані з наслідками та ризиками залучення дітей до збройного конфлікту. Але реалії такі, що 100% педагогів не чули про Конвенцію ООН про права дитини, вони не озброєні інформацією, пояснень від Міністерства освіти і науки не отримують, хоча діти в особливій зоні ризику. У Міністерстві внутрішніх справ нам повідомили, що наразі триває розслідування трьох кримінальних справ щодо чотирьох неповнолітніх, котрі були залучені до незаконних формувань на території «ДНР». За інформацією прокуратури Донецької області мають вироки діти, котрі за міжнародним законодавством повинні визнаватись жертвами конфлікту», - додала Аксана Філіпішина, представник Уповноваженого ВР з прав людини – начальник управління з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності.

Відсутність елементарної інформаційно-роз’яснювальної роботи серед дітей та військових приносить такі тривожні результати. У травні це дослідження презентували усім силовим структурам. У Міністерстві оборони нарешті визнали проблему, але рекомендації для військових попросили розробити… правозахисників.