«Серце» Плутона

Хвилю позитиву в інформаційному просторі викликали знімки Плутону, до якого людству вперше вдалося підібратися настільки близько. Користувачі інтернету одразу звернули увагу на пляму у вигляді серця на поверхні планети і жартома кваліфікували її як приязне послання до землян. У науковому світі це досягнення також спричинило фурор, але вже з інших причин.

Автоматична міжпланетна станція NASA New Horizons подорожувала Сонячною системою майже десять років. У вівторок, 14-го липня, вона дійшла до точки максимального зближення – 12,5 тисяч кілометрів від планети, – та протягом 30-ти хвилин повинна була провести 150 наукових вимірювань. Інформація від станції не надходила на Землю дев’ять годин. Отримавши сигнал, вчені пересвідчилися в успішному виконанні місії і зустріли новини оплесками.

Основним завданням програми New Horizons є вивчення карликової планети Плутон і її супутника Харона. Наукове обладнання, встановлене на станції, як передбачається, збере дані про можливу наявність магнітосфери у Плутона, склад атмосфери та будові його поверхні, а також взаємодії з Хароном. А також зробить масу знімків Плутона, Харона та інших об'єктів у поясі Койпера на периферії Сонячної системи.

«Ми закінчили первинне дослідження Сонячної системи, яке розпочалося 50 років тому при президенті Кеннеді і продовжувалося при президенті Обамі», – коментує журналістам Алан Стерн, головний дослідник місії.

Місія New Horizons розрахована на 15-17 років. Очікується, що надалі апарат зможе зняти маленькі місяці Плутона – Стікс, Нікс, Церберу і Гідру.

Ярослав ЯЦКІВ, академік, директор головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України:

– Це досягнення справді важливе, адже ми повинні знати якомога більше про власний дім. І якщо раніше нашим домом була та частина Землі, у якій ми жили, то згодом ним стала планета, а зараз наш дім – уся Сонячна система. Подібні дослідження дають науці можливість сформувати реальне бачення того, як виникла Сонячна система, які у ній відбувалися процеси. Зокрема, можна знайти відповіді на питання: «Чому Земля зберегла атмосферу, чому на Венері лишилася така велика атмосфера, а на Марсі немає атмосфери? Чому Земля змогла своїм магнітним полем захистити нас від радіації, а іншим об’єктам цього не вдалося?». Щоб знати, чому наша Сонячна система саме така, астрономи відкривають сотні планет, що входять до планетної системи інших зір. Зараз активно йде пошук об’єктів, схожих на Землю. Це стане наступним кроком. Так будується знання та наука. Щоб відкриття дали результат, треба чекати дуже довго. Від початку проектування космічного апарату «Касіні», який зробив багато відкриттів, до перших його результатів пройшло більше двадцяти років. Але наука не робиться швидкими кроками. Накопичення знань іде поступово і згодом формує систему.

Мушу визнати, що українська сторона у свій час мала важливі досягнення у галузі наземної фізики планет. У нас були відомі школи академіка Миколи Барабашова у Харкові, професора Сергія Всесвятського у Києві. На жаль, зараз ми не можемо конкурувати в плані космічних експериментів. У часи Радянського союзу ми брали участь в експериментах, але зараз планетологія не має успіхів ні в Україні, ні в Росії. Всі досягнення нині належать США та Європі. На жаль, наша країна не спроможна самостійно робити космічні місії вартістю в десятки чи сотні мільярдів доларів. Поки ми можемо лише долучатися до певних проектів та брати участь в обробці результатів досліджень.