Толерантності навчать у школі
Учені та педагоги в Криму останнім часом активно вивчають перспективи підвищення рівня толерантності і взаєморозуміння в кримських школах. Підштовхує до цього саме життя в автономії, де нерідкі конфлікти як на політичному, так і на міжнаціональному ґрунті. Останній приклад — побиття скінхедами єврейської родини, яка поверталася з синагоги на недавнi свята. Тому «круглий стіл» «Культура добросусідства як один із ефективних механізмів розвитку полікультурного суспільства і діалогу культур у Криму» сприйнято тут як важливу подію. Кандидат філологічних наук, викладач Таврійського національного університету Олег Смирнов сказав для «Дня»:
— Цей «круглий стіл» став підсумком роботи великого колективу вчених автономії над шкільним курсом, який поки умовно називається «Культура добросусідства». У багатьох країнах Європи відповіддю на виклики етнічної розмаїтості у суспільстві стає поява політичних і культурологічних концепцій, умовно об’єднаних під назвою «мультикультуралізм». Що це означає? Західні фахівці зараховують його до сфери освіти і вважають, що подолання обмежень та дискримінації дає така система навчання, яка спирається на психологію ненасильства і взаєморозуміння поміж різними націями, релігійними громадами, політичними колами. На жаль, в Україні, теорія і практика мультикультуралізму не збігаються, у нас достатньо теорій, зате практика часто не відповідає науковим установкам. У тому числі й Крим ще не відрікся від проявів ксенофобії, нерозуміння і навіть відкритих конфліктів. Тому в багатонаціональному Криму, де пліч-о-пліч живуть росіяни, українці, кримські татари, німці та представники інших національностей, проблема виховання толерантності багатьох культур коштує дуже гостро. Щоб зберегти мир і такі загальновизнані цінності, як взаємоповага та добросусідство, дітей треба навчати цьому з перших класів у кожній школі. Тому курс «Культура добросусідства» уже з 2005 року буде введено у школах як обов’язковий...
Ким розроблений цей курс, і що він собою являтиме? Олег Смирнов говорить, що «саме в цьому секторі науки зійшлися інтереси Міністерства освіти Криму і вчених різних вузів, у яких накопичений чималий досвід досліджень у сфері міжнаціональних та міжрелігійних відносин. Уже 15 років у Криму виконується урядова програма переселення й облаштованості колишніх депортованих. Протягом семи років в автономії діяла програма Міжнародного фонду «Відродження» щодо інтеграції в українське суспільство кримських татар, болгар, вірменів та німців, які повертаються з депортації. Стояло завдання — створити умови для навчання дітей їхніми рідними мовами. Однак зараз ми розуміємо, що вся титанічна праця щодо облаштованості та інтеграції репатріантів може бути даремною, якщо не буде найголовнішого — взаєморозуміння у суспільстві. Тому, створивши національні школи, ми починаємо новий курс iз виховання толерантності...»
Над самим курсом «Культура добросусідства» працював великий колектив учених і фахівців-практиків — географів, істориків, філологів, політиків, журналістів — словом, тих, хто реально вирішує практичні проблеми толерантності. Творці курсу вирішили, що весь курс виховання толерантності може мати сiм блоків — освоєння основ з географії, історії, мови сусіда, засвоєння основ конфліктологіїї, аксіології, засвоєння традиційної культури етнічних груп Криму і залучення багатьох людей, у тому числі й учнів, до пошуково-дослідницької роботи. На практиці це приблизно буде виглядати так. Наприклад, на уроках з історії школярі вивчатимуть теми: «Мій регіон», «Я i мої сусіди», «Ми всі — кримчани» тощо. І так буде розраховано кожну стратегічну лінію. У філологічному розділі, наприклад, «Мова сусіда» діти засвоюватимуть мінімальний запас лексики для того, щоб мати можливості для взаємного спілкування. «Так ми перестанемо бути чужими, хоча й продовжуватимемо залишатися різними», — говорить один із розроблювачів курсу толерантності Олег Смирнов.
Уже з 2005 року за новим курсом «Культура добросусідства» навчатимуться першокласники, а також учні п’ятих і десятих класів. Відповідно, курси перепідготовки пройдуть учителі, а також студенти педагогічних вузів, яким доведеться в майбутньому давати знання з етнічної історії та культури Криму.
Разом iз тим, розповідає Олег Смирнов, робота з виховання толерантності не вичерпується розробкою одного курсу. Одночасно з цими дослідженнями вчені Криму працюють над створенням на базі Кримського етнографічного музею інформаційно-методичного ресурсного центру для педагогів, на базі якого велика група педагогів освоюватиме методику формування толерантності при викладанні будь-яких курсів чи предметів. У центрі зiбрані література, відеофільми багатьох культурних суспільств. У Криму, наприклад, відомий випадок, коли одна з учителів у класі, де навчалися діти різних національностей, часто застосовувала приказку «Незваний гість гірше за татарина», вживала в розмові з учнями вислови на кшалт «Ти говориш так, ніби тягнеш татарина за хвіст!»
Разом iз тим робота вчених Криму не вичерпується лише сферою освіти.
— Ми плануємо розробити освітній курс з толерантності, етнічної історії народів Криму й основ конфліктології також для політиків, депутатів Верховної ради Криму та представників виконавчої влади, — розповідає Олег Смирнов. — Принаймні така домовленість з парламентом та урядом автономії вже існує. Ми вважаємо, що знання про культуру добросусідства не будуть зайвими не лише для дітей, але й для багатьох верств дорослих.
