У передчутті реформ
Коли і як в Україні реалізують механізм закупівлі ліків через міжнародні організації?Про плюси цієї системи писали дуже багато: громадські активісти і представники Міністерства охорони здоров’я суголосні у тому, що так придбавати медикаменти стане простіше, швидше і дешевше. Також прозорі механізми міжнародних закупівель можуть нарешті побороти українську «тендерну мафію», яка роками наживається на ліках. Закон №269-VIII про передачу закупівель міжнародним організаціям Президент України Петро Порошенко підписав у квітні цього року. Минуло кілька місяців, але закон ще не використали на практиці. Більш того, активісти пацієнтських організацій неодноразово зазначали: у МОЗ зривають його виконання.
Днями представники МОЗ, парламентських комітетів з питань охорони здоров’я і з питань запобігання та протидії корупції, міжнародних організацій та благодійного фонду «Пацієнти України» обговорили співпрацю МОЗ та міжнародних структур для закупівель ліків 2015 року та у подальшому. Зустріч учасники назвали «історичною». Обіцяють, що революційну схему закупівель все-таки реалізують цього року. Яким чином — далі у поясненнях експертів.
Для запуску механізму закупівель медикаментів через міжнародні організації необхідно сформувати номенклатури — тобто списки ліків, які треба закупити Україні. Тільки з цими списками можна звертатися до міжнародних агенцій. «Законом затверджено 19 проектів номенклатур. Протягом двох тижнів завершимо збір потреб по регіонах — де, скільки і яких ліків необхідно закупити. З цими даними готові звертатися до міжнародних партнерів», — розповідає заступник міністра охорони здоров’я Ігор Перегінець.
Закупівлю медикаментів через міжнародні організації у МОЗ вважають кроком, що допоможе сформувати в Україні ефективну систему придбання медикаментів. Як бонус, завдяки цьому механізму український виробник ліків отримає спрощену процедуру реєстрації для виходу на глобальні ринки. «Ми категорично «за» застосування міжнародних закупівель цього року і готові докласти для цього максимум зусиль. Прагнемо реалізувати як мінімум одну програму за цим механізмом. Вже закінчуємо формування законодавчої бази для впровадження цього процесу», — зауважує Ігор Перегінець.
Отже, для запуску нового механізму закупівель міжнародні організації мають отримати перелік лікарських препаратів, потрібних Україні, а МОЗ повинно обрати агенції для співпраці. Згідно з законом, Україна може закупити ліки через Всесвітню організацію охорони здоров’я, ЮНІСЕФ, Програму розвитку ООН, організації IDA, Crown Agents, Partnership For Supply Chain Management та GDF. Обидва питання — передача номенклатур і вибір агенцій — Ігор Перегінець пообіцяв вирішити до кінця липня. Щодо часу на поставку ліків, у МОЗ оперують термінами від 45 днів до півроку, залежно від організації.
Громадські активісти, які зіграли ключову роль у появі закону про міжнародні закупівлі, задоволені новим поворотом справи. «Впевнений, що 2015 року МОЗ передасть міжнародним організаціям максимальну кількість програм лікування. І наприкінці року ми порахуємо, скільки життів врятували разом, — каже голова правління благодійного фонду «Пацієнти України» Дмитро Шерембей. — Представник МОЗ офіційно заявив, що у липні міністерство обере агенцію, з якою заключать контракт на міжнародну поставку препаратів в Україну. Якщо цього не відбудеться у липні, рекомендую усій команді МОЗ покинути свої посади, тому що тоді від цих людей майже немає сенсу. Міністерству лише треба обрати одну або дві міжнародні агенції, заключити з ними угоду, передати їм гроші, і, по суті, за чотири-шість тижнів в Україні будуть медикаменти. Ліки не доведеться чекати стільки, скільки потрібно за державною процедурою закупівель. Державні закупівлі тривають як мінімум шість місяців».
Наявність політичної волі, як часто буває в Україні, також називають потужним важелем для втілення новаторського механізму закупівель. Втім, із цим у даному випадку проблем немає. «Три місяці ми обговорюємо, як реалізувати механізм державних закупівель. У наших розмовах лунають слова «підзаконні акти», «узгодження», «врегулювання» тощо. За наявності політичної волі все це є вторинним, — акцентує голова правління «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін. — Політичну волю для реалізації закону щодо міжнародних закупівель продемонстрували усі «стейкхолдери» України: Президент, Кабінет Міністрів, парламентська коаліція. Тому треба зосередитися на тому, як реалізувати цю політичну волю».
Втілення механізму міжнародних закупівель пильнують народні депутати. Голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець хоче, щоб МОЗ щотижня звітувало профільному комітету щодо планів на поточний тиждень і щодо виконання цих планів. Також народний депутат попросила, щоб міжнародні організації разом з благодійним фондом «Пацієнти України» регулярно повідомляли про те, як просувається співпраця з МОЗ. «День» разом з політиками і громадськими активістами буде слідкувати за розвитком ситуації.