Амбіції Путіна простягаються значно далі України

Всі західні мас-медіа активно коментували підсумки 16-годинних переговорів «нормандської четвірки» в Мінську, в ході яких лідери Росії, України, Франції та Німеччини домовилися про врегулювання кровопролитного конфлікту на Україні.

 «ПОДАРУНОК КРЕМЛЮ»

«Володимир Путін задоволений собою. Захопивши Кримський півострів, розгорнувши сепаратистський рух на сході України й направивши свої танки через кордон, що не охороняється, тепер він за допомогою двох європейських лідерів заморозив найбільш непередбачуваний військовий конфлікт на континенті», — пише в редакційній статті британська The Times під назвою «Подарунок Кремлю».

  Газета називає чергові домовленості в Мінську «плацдармом для подальшого розчленування України». «Можливо, найближчими днями на Україні встановиться якийсь мир, проте це буде мир на умовах, значною мірою продиктованих Кремлем», — зазначає The Times.

 «МІНСЬК-2» Є ТАКТИЧНОЮ ПАУЗОЮ»

У свою чергу Financial Times впевнена, що великих надій на нові мінські угоди покладати не варто, оскільки колишні, підписані у вересні минулого року, виявилися лише деклараціями на папері. «Домовленості формату “Мінськ-2” матимуть ефект лише тоді, коли пан Путін наважиться знизити загострення своєї конфронтації з Україною та Заходом. На разі ж немає жодних ознак того, що він збирається це зробити », — вважає видання.

На думку Financial Times, «безліч факторів, зокрема й нинішня економічна криза в Росії, й запекла антизахідна кампанія, розгорнута в російських медіа, змушують припустити, що амбіції кремлівського лідера простягаються значно далі України, і що він жадає відновити російську сферу впливу в Східній Європі».

«Щоб домогтися власних цілей, в ході нинішньої кризи Путін часто змінював тактику — то він вдавався до розгортання військової сили, то до поквапливих дипломатичних кроків, зроблених останньої миті. Розумно припустити, що

«Мінськ-2» є ні чим іншим як тактичною паузою», — підсумовує Financial Times.

«ЕСКОРТ БРЕХНІ» ТА РОСІЙСЬКЕ МАСКУВАННЯ

«Маскування — одна з визначальних рис Росії Володимира Путіна: анексія Криму й «війна чужими руками», яку Москва веде на Україні — класичні приклади російської військової хитрості», — зауважує оглядач Бен Макінтайр The Times. На його думку, перспективи розвитку цього конфлікту як і раніше залишаються неясними — «значною мірою тому, що мотиви й вчинки Путіна залишаються приховані «ескортом брехні».

Макінтайр нагадує, що в ході Тегеранської конференції

1943 року Черчілль у розмові зі Сталіним зауважив: «Правда настільки дорогоцінна, що її завжди має супроводжувати ескорт брехні». Кажуть, Сталін йому відповів наступне: «Саме це ми й називаємо військовою хитрістю».

Напередодні, нагадує автор статті, «Путін проголосив припинення вогню, продовжуючи при цьому стверджувати, що Росія не має жодного стосунку до війни на сході України.

«НІХТО НЕ ПЛАНУВАВ І НЕ ХОТІВ ОПИНИТИСЯ В ЦІЙ СИТУАЦІЇ»

«Припинення вогню не протримається довго й не принесе миру, доки ми не навчимося вести справи з Володимиром Путіним», — висловлює думку The Guardian. За словами видання, заяви про досягнення мирних домовленостей самі по собі мало що важать доти, доки вони не втіляться на практиці. Якраз із цим, зазначає The Guardian, виникають великі проблеми: «Цілі Росії, сепаратистів, європейців та американців у цьому конфлікті настільки різні, що
по-справжньому домовитися практично неможливо».

Газета також звертає увагу на мову жестів президентів Німеччини, Франції, Росії та України під час багатогодинних дискусій у столиці Білорусії. «Вони виглядали так, наче не довіряють один одному. Вони виглядали так, ніби хотіли опинитися де завгодно, тільки не в Мінську Вони виглядали так, немовби вдавали, що мають реальну владу, усвідомлюючи в душі, що насправді ніякої влади у них немає. І правда полягає в тому, що вони самі спільно вирили собі яму, з якої, як виявляється, вибратися тепер неймовірно важко. Ніхто не планував і не хотів опинитися в цій ситуації, зокрема, без сумніву, Володимир Путін», — розмірковує The Guardian.

ЗАХІД ВІДЧУВАЄ СЕБЕ БЕЗЗБРОЙНИМ ПЕРЕД СТРАТЕГІЄЮ «ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ»

«Меркель та Олланд «вирвали» мирний план у Путіна. Припинення вогню має набрати чинності в неділю. Контроль російсько-українського кордону залишається причиною напруженості», — так коментує результати чотиристоронніх переговорів у Мінську газета Le Monde. Це була довга ніч (перемовини тривали 17 годин), але угоди про припинення вогню було досягнуто, було також досягнуто згоди про глобальне політичне врегулювання конфлікту.

— Захід відчуває себе беззбройним перед стратегією «гібридної війни», — вважає автор аналітичної статті в Le Figaro. Господар Кремля так і не зізнався в присутності російських військовиків в Україні. Він практикує політику «нерозуміння», яка дестабілізує можливість реагувати західні столиці й зміцнює проросійських сепаратистів, — зазначає видання й пропонує звернути увагу на схожість методів Росії Володимира Путіна та угруповання «Ісламська держава» в Іраку та Сирії.

В Україні російський президент займає «двояку позицію», котра повністю обеззброює Захід. Росія відправляє на схід України й у прикордонні зони найсучаснішу зброю. На українському сході без форми та розпізнавальних знаків воює російський спецназ. Цей «секрет Полішинеля» давно розгадали західні спецслужби.

«Захід не поставить Києву наступальну зброю, знову-таки через відсутність стратегії. Але сидіти, склавши руки, теж не можна. Відповідь треба знайти в найближчому майбутньому»,  — вважає автор аналітичної статті в Le Figaro.

«ОБНАДІЙЛИВИМ Є ТОЙ ФАКТ, ЩО МЕРКЕЛЬ ВИСЛОВИЛА СКЕПТИЦИЗМ ЩОДО ПЕРСПЕКТИВ “МІНСЬКА-2”»

«Незважаючи на всі недоліки угод «Мінська-2», Порошенко, можливо, діяв мудро, що схвалив його. Якщо його військам вдасться протриматися до 15 лютого, то угода про припинення вогню, можливо, відверне велику військову невдачу», наголошується в статті на сайті інституту Брукінгса під назвою UkraineAlert (www.brookings.edu).

«Мало того, для ефективної боротьби з російською агресією Порошенко потребує підтримки як США, так і найбільших європейських держав. Рішення Порошенка прийняти угоду про припинення вогню, звичайно, було оцінено канцлером Меркель і президентом Олландом. Якщо вони швидко вкажуть, коли Кремль та сепаратисти під прикриттям «Мінська-2» спробують зміцнити свої поточні завоювання, привести більше військової техніки й захопити додаткову територію, вони можуть захистити Київ від слабкості цього документа.

І в цьому плані обнадійливим є той факт, що Меркель висловила скептицизм щодо перспектив «Мінська-2». Це означає, що вона прийшла до розуміння того, що Путін часто не виконує своїх письмових зобов’язань. Також гарним знаком є те, що Олланд сказав, що перші дні після підписання угоди мають вирішальне значення. Це, ймовірно, попередження Кремлю, щоб він не дозволив своїм союзникам завершити оточення Дебальцева», — наголошується в статті.

«ПУТІН ЗАПРОПОНУВАВ ТРОХИ — ОДНАК ВІН УСУНУВ МОЖЛИВІСТЬ СИЛЬНІШИХ САНКЦІЙ ЄС»

«Україна взяла на себе зобов’язання в політично складних умовах надати нові свободи території, окупованій повстанцями. Лідери Європейського союзу домовилися сісти з Кремлем за стіл переговорів, щоб обговорити стурбованість Росії з приводу зусиль України зблизитися з ними, пише The Washington Post. Путін запропонував небагато — але він усунув, принаймні зараз, можливість сильніших санкцій ЄС й постачань американського озброєння українським військовикам.

«Якщо ця угода зазнає краху, відбудеться зміна стратегії не тільки США, але й деяких європейських країн», — заявив міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевич.
Один із відомих американських голосів на користь озброєння України заявив, що результат зустрічі був очікуваним.

У Путіна «сильні карти й він добре грає ними», — сказав Іво Х. Даалдер, колишній посол США в НАТО. «Він не дозволяє нікому знати, зазначив Даалдер, де його «червона лінія», а ми постійно говоримо йому про нашу «червону лінію», яка полягає в тому, що ми не хочемо військової конфронтації», — повідомляє американське видання.