Чорноморські важелі

Тема перебування Чорноморського флоту Росії в Криму днями набула нової гостроти. Якщо на початку цього року українські високопосадовці говорили про можливість підвищення орендної плати за перебування російського флоту на території України, то тепер голова уряду Віктор Янукович фактично визнав можливість продовження самої оренди. Відповідаючи на пряме запитання журналістів щодо такої можливості, український прем'єр сказав наступне: «Безумовно. У тому, що вигідно Україні ми будемо завжди стояти на позиції національних інтересів». Цікаво, що лідер фракції Партії регіонів Раїса Богатирьова одразу заявила про те, що ЗМІ надто вільно трактують слова прем'єра щодо строків перебування ЧФ РФ у Криму. За її словами, прем'єр такого не говорив.

Реакція Секретаріату Президента України на слова українського прем'єра була швидкою і різкою. «Пролонгація перебування ЧФ РФ на території України неможлива в принципі, оскільки для цього потрібно змінити українську Конституцію. Тому 2017 рік буде останнім роком перебування ЧФ на території України», — заявив радник Президента України Тарас Стецьків. Міністр оборони України Анатолій Гриценко зазначив, що рішення про можливість продовження строків перебування Чорноморського флоту Росії в Криму будуть приймати високі посадовці після 2015 року.

Слід зазначити, що «обмовка» українського прем'єра відбулася після того, як він провів переговори з російським прем'єром Михайлом Фрадковим, під час яких була зафіксована домовленість про ціну на газ. З другого боку, слова Януковича пролунали на тлі чергового третього раунду переговорів, які українська сторона веде з російською щодо умов перебування і функціонування. Це тим більше дивно. Адже українській стороні до цих пір не вдалося домогтися від російської сторони виконання базових угод щодо Чорноморському флоту, які були підписані у травні 1997 року.

Разом з тим на Михайлівській переконані, що Україні вдасться домогтися того, щоб російська сторона виконувала вимоги базових угод, і російські формування, які перебувають на території України, шанували українське законодавство. Перший заступник Міністра закордонних справ України Володимир Огризко зазначив, що на сьогодні досягнуто певне просування, хоча залишається багато не вирішених питань. За його словами, українська сторона має чимало важелів для досягання своєї мети. Про це все він розповів на брифінгу, присвяченому підсумкам третього засідання підкомісії з питань функціонування ЧФ РФ та його перебування на території України Українсько-Російської міждержавної комісії, що пройшло 27 жовтня у місті Севастополь.

ДЕЯКЕ ПРОСУВАННЯ

Вперше за всі засідання Підкомісії російська сторона подала свої пропозиції щодо того, як проводити інвентаризацію, наголосив Огризко. За його словами, це є свідченням просування в бік вимог української сторони, а власне вимог законодавства, яке відповідає базовим угодам. «Безумовно, ми будемо працювати над тим, щоб усі вимоги виконувалися в повному обсязі у відповідності до базових угод», — підкреслив він. За його словами, обидві сторони чітко і ясно домовилися про те, що питання про суборенду мають бути остаточно закриті. На сьогодні припинено дію 96 договорів суборенди, які були укладені всупереч вимогам базових угод і українського законодавства. Завершується розгляд 32 договорів суборенди, а 4—5 угодам подані апеляції, і вони зараз розглядаються в судах.

Крім цього, як повідомив Огризко, великим кроком вперед на цьому засіданні стала згода російської сторони провести повну інвентаризацію об'єктів, які не увійшли до додатків 2 і 3. «Після інвентаризації ми будемо приймати рішення про подальшу долю таких об'єктів. Тут існує два варіанти: повернення таких об'єктів українській стороні і компенсацію за втрачену вигоду під часу їх використання з 1997 року або ж продовження оренди, але безумовно на нових умовах», — сказав перший заступник міністра.

За його словами, також існує позитив у процесі інвентаризації земельних ділянок. До 31 грудня російська сторона узгодить 131 пакет документів на відповідну кількість земельних ділянок. Тим часом українська сторона подасть решту документів з тим, щоб можна було вийти на завершення земельної інвентаризації. Це принципова згода, вважає Огризко, бо без інвентаризації буде важко переходити до наступних кроків, а саме інвентаризації об'єктів, які розташовані на земельних ділянках. При цьому він визнав, що «дехто із російського боку хотів би замінити реальну інвентаризацію паперовою».

Український дипломат повідомив, що на вимогу Києва розпочата реєстрація військовослужбовців Чорноморського флоту, які проживають поза межами військових об'єктів. Найближчим часом також буде вирішене питання подвійного громадянства для всіх людей, які тим чи іншим чином задіяні в діяльності російського ЧФ. Для цього буде підготовлено відповідну угоду.

Український дипломат сказав, що російська сторона почала більш ретельно відноситися до дотримання норм екології. «Якщо ми починали із цифри 30 відсотків виконання норм і законів, то тепер маємо 58 відсотків. Наші екологи констатують, що тут тренд позитивний і є відчуття, що колеги з російської сторони зрозуміли, що інакше бути не може», — наголосив Огризко.

ПРОБЛЕМИ

Не все гаразд, за словами першого заступника міністра, з питаннями юрисдикції та правового забезпечення діяльності російських формувань на території України. Мова йде про те, що згідно із статтею № 6 Угоди про статус і умови перебування Чорноморського флоту військові формування мають поважати суверенітет України, дотримуватися її законодавства і не втручатися у внутрішні справи нашої держави. Досі не врегульовано застосування в Криму символіки Російської Федерації. Виходячи із законодавства внутрішнього і міжнародного, такі символи можуть нести лише певні військові об'єкти, наприклад штаб Чорноморського флоту, наголосив Огризко. За його словами, вирішення цього питання відкладене до січня 2007 року, коли відбудеться чергове засідання підкомісії.

Також було домовлено, що російська сторона завершить роботу по визначенню меж військових об'єктів згідно із картами і планами, які для цього існують. Російська сторона пообіцяла найближчим часом усунути ці неузгодженості й належним чином позначити межі військових об'єктів. На кожному із об'єктів буде окрема табличка, на якій буде вказано, що це військова частина і об'єкт, який тимчасово належить РФ.

Огризко відверто зізнався, що українська сторона розчарована проектом угоди щодо гідрографічного забезпечення безпеки мореплавства, яка була передана в робочому порядку російською стороною. «Нам запропонували, щоб ми брали у ЧФ інформацію, яка нам можливо потрібна, але абсолютно не враховувались законні інтереси української сторони, про які ми неодноразово говорили і на яких ми наполягали», — наголосив перший заступник міністра. За його словами, Україна передала свій проект угоди, в якому є 5 основних моментів. По-перше, спочатку українська сторона має отримати всі засоби гідрографічного забезпечення в повне володіння і юридичну власність. По-друге, окремою угодою визначається порядок спільного використання 5 об'єктів, як це прописано в угодах. По-третє, визначаються параметри розрахунків за спільне використання цих 5 об'єктів. По-четверте, Росія відшкодовує збитки, завдані Україні за одноосібне користування нашими об'єктами. І після цього ми визначаємо, як це прописано в базових угодах, порядок використання обома сторонами гідрографічних засобів забезпечення мореплавства в Чорному і Азовському морях. Слід зазначити, що по цьому пункту просування немає. Але якщо це порівняти з питаннями інвентаризації, то там також просування не було з початку.

Через принципово різні позиції стосовно військової діяльності і діяльності флоту практично не відбулося поступу щодо підписання угоди про визначення дії ЧФ під час кризових ситуацій, а також про перевірку військової техніки і озброєнь. «Ми наполягаємо на тому, що заміни озброєнь з підвищеною якістю не може бути, тому що в угоді чітко і ясно зафіксовано, що заміна стосується лише однотипового і однокласового озброєння. Ми виходимо з того, що спрощений порядок перетину кордону військовими кораблями стосується лише тих кораблів, які перебувають на нашій території і не стосуються інших баз російського флоту. Тому ми вимагаємо від російської сторони чіткого переліку плавзасобів, які перебувають на території України. Йдеться про те, що в разі якихось надзвичайних подій має бути прописано порядок дій ЧФ. Ми наполягали на тому, що не може безпека однієї сторони бути побудована в шкоду іншій», — наголосив Огризко.

ВАЖЕЛІ

Перший заступник міністра закордонних справ назвав арсенал важелів, якими може скористатися Україна, щоб реагувати на невиконання Росією взятих на себе зобов'язань. Одним із таких методів є тимчасова заборона діяльності об'єктів або припинення енерго- чи водопостачання на ці об'єкти.

Низка заходів може торкатися безпосередньо військової діяльності ЧФ. За словами Огризка, спрощений порядок перетину кордону України кораблями ЧФ, які базуються в Севастополі, може бути дотримано, а може й ні. Крім цього, існує дуже чітка і ясна позиція, яка визначає порядок пересування військовослужбовців ЧФ по території України. «Є чимало різних важелів, про які російська сторона чудово знає. Але повторюю, наша позиція полягає не в тому, щоб йти на загострення. Тому ми б хотіли утриматись від тих заходів, які є в нашому розпорядженні. У нас є достатньо важелів впливу на російську сторону в питаннях про ЧФ. Саме в цій сфері, не економічній чи якісь іншій, а саме в військово-політичній і військово-технічній, а також питаннях юрисдикції. Крім того, існують речі, які прописані в угодах, але досі не сформульовані чітко», — зазначив український дипломат.

Відповідаючи на запитання «Дня», чи може порушуватися питання щодо підвищення орендної плати ще до 2017 року, зважаючи на те, що свого часу газова угода і оренда були певним чином пов'язані, Огризко сказав наступне: «Безумовно, ці питання пов'язані, і після того як ми отримаємо повну інформацію, то спеціалісти будуть приймати рішення в контексті всіх цих проблем. Тому нам не треба сильно поспішати, а йти крок за кроком і будувати такі рішення, які відповідатимуть національним інтересам.»

Час покаже, чи зможе дійсно Україна скористатися важелями тиску на російську сторону, щоб здійснити перший важливий крок — інвентаризацію. Що стосується підвищення орендної плати за перебування ЧФ в Криму — Київ уже отримав негативний досвід на початку року, коли тодішній секретар РНБО Антолій Кінах заявив про те, що ціна за оренду ЧФ може бути підвищена із 97 млн доларів до 1,8 млрд доларів на рік.

КОМЕНТАР

Сергій БЛИЗНЮКОВ, радник міністра оборони України:

— Ні до чого вони не готові. Коли підводяться підсумки, а результатів немає ніяких, то знову ставлять завдання, мовляв, давайте ще щось незрозуміле проробляти. Приклад щодо гідрографічного обладнання свідчить про те, що ніхто нічого не збирається вирішувати. Це марна трата часу.

Ніякий порядок не наводиться. Всі посадові особи кажуть, що дійсно треба наводити порядок. І це говориться вже 10 років. Відбуваються настільки незначні просування, що я б не казав про них. Дійсно існують лише якісь намагання щось зробити. Але щоб щось конкретно помацати руками, такого ще немає.

Чи можна очікувати поступу наступного року? Оскільки я займаюсь цим питанням 15 років, то якщо за 10 років нічого не намагалися зробили, то за три місяці нічого не буде вирішено. Це я точно знаю і гарантую.

Україна справді може вдатися до таких кроків, як перетворення спрощеного режиму для російських кораблів. Що стосується прориву, то процес буде тривалим. Але можу сказати одне: те, що було життєво важливо для Росії, для ЧФ, в першу чергу було виконано. А все, що стосується питань, щоб з боку України здійснювати контроль, або все буде приведено в рамки чинного законодавства України, то ці питання якраз не вирішуються.

Україна дійсно може виставити Росії більший рахунок за користування об'єктами в Криму. Якщо існують світові ціни, то вони мають бути за все. Справа в тому, що в угодах по ЧФ просто написана цифра погашення боргів із розрахунку, що борг України буде погашений за 20 років. А там ніякої орендної плати взагалі не існує.