Гданський «кур’єр» привіз фунти

Далекий від мемуарних настроїв, що так властиві переважній більшості колишніх державних мужів, екс-президент Республіки Польща Лех Валенса охочіше займається конкретикою. Можливо, секрет тут — і в цілком повному пролетарському походженні. «Пан президент» (саме таке звертання найбільше тішить його амбіції) достатньо послідовний у своїх симпатіях й антипатіях.

Відмовивши у зустрічі колишньому офіцеру Генерального Штабу Війська Польського Ришарду Куклінському, котрий ще 17 років тому втік із Польщі до США від гарантованої «стінки» за видачу ЦРУ приблизно 35 тисяч сторінок супертаємної інформації стосовно зовнішньополітичної стратегії СРСР та Варшавського договору й днями був гаряче зустрінутий представниками нинішнього прозахідного уряду, колишній гданський електрик ні хвилини не сумнівався щодо поїздки до Великої Британії.

«Народного президента» запросила в гості польська громада англійського міста Кройдон як посла миру — начувані про жахливі спустошення після минулорічної повені на півдні Польщі, англійці були переконані, що особистий заклик до грошових пожертвувань із уст католика з неодмінною Богоматір’ю на грудях та великим серцем істинного поляка матиме безсумнівний ефект. У будь-якому разі, мери Кройдона та сусіднього Вендсворта під час цивільного прийому на честь південного гостя навіть розчулились на такі рідкісні в цих широтах поцілунки.

Що ж, аби справа виграла. Тоді й скупої чоловічої сльози не шкода...