Квасьнєвський залишається фаворитом

Наприкінці вересня один із польських телеканалів оприлюднив відеоплівку трьохрічної давнини, на якій Сівец копіював Папу Римського Івана Павла II. Незважаючи на давність подій, це закономірно викликало в католицькій країні хвилю незадоволення, якою одразу скористалися опоненти Квасьнєвського. Сівец подав у відставку, але приблизно 10 відсотків симпатизуючих польському президенту соціологічних голосів було втрачено. В одному з останніх передвиборних досліджень варшавського Центру вивчення виборів зафіксовано, що підтримка Квасьнєвському знизилася до 49 з половиною відсотків, в той час як його опоненти, обидва — представники правого табору Кшаклевський та Олєховський мають приблизно по 16 відсотків голосів підтримки. Тобто, в найгіршому для Квасьнєвського випадку він переможе не в першому, а в другому турі.

Можна підозрювати, що оприлюднення скандального кліпу було «зпрограмоване» правими — зокрема, прихильниками кандидату від Акції Виборчої «Солідарність» Маріана Кшаклевського. Його рейтинг поволі, але зростав напередодні виборів, чому сприяв не лише скандал з Сівецем. Кшаклевський підтримав невдоволення правих тим, що президент Квасьнєвський наклав вето на ухвалений сеймом закон, який дав би полякам можливість брати участь у черговій хвилі приватизації ще досить вагомих державних фондів, насамперед муніципального та кооперативного житла, в якому вони мешкають. Праві переконані, що хоча закон не є ідеальним, він — єдиний спосіб зупинити розпродаж державної власності іноземним власникам. Президентське вето, покликане, на думку польського президента уникнути економічного хаосу, стало однією з причин масштабної демонстрації у Варшаві минулої середи, що пройшла під гаслами: «Немає свободи без власності» і «Кшаклевського — в президенти!». За різними даними, напередодні виборів Кшаклевського, а відповідно — й програму правих — підтримувало не більше 16 відсотків поляків. Хоча в сеймі (нижній палаті парламенту склалася саме права більшість).

Цілком можливо, що Квасьнєвський-2 матиме серйозні проблеми із урядом, сформованим із представників «Солідарності». Але це — справа майбутнього.

Цілком логічно було б і повірити численним заявам польських експертів, що попри зміну польського співголови консультативного комітету при президентах України та Польщі український напрямок польської зовнішньої політики не зазнає жодних змін. Польща, як і раніше, звертатиме увагу Заходу на необхідність більш тісного співробітництва зі своїм східним сусідом. Як і раніше, Варшава заявлятиме, що не підтримуватиме жодних кроків, які могли б бути спрямованими проти України, і що вона зберігатиме безвізовий режим з Україною рівно стільки, скільки це буде можливим. Це, щоправда, не заважає зараз полякам ще раз прораховувати всі можливості, пов’язані з новими експортними трубопроводами з Росії. А на те, що у Львівській міськраді пропонували, оголосити Квасьнєвського та Сівеца персонами нон грата у Львові, очевидно, реакції з Варшави не буде жодної, оскільки її не було і в Україні.