Лозанський раунд

Україна вважає співпрацю з Іраном, який володіє великими запасами нафти і газу, дуже перспективною. Досі реалізується контракт з будівництва в Ісфахані літаків IrAn-140, який було укладено у середині 1990-х років. Однак, економічна співпраця між обома країнами зазнала певного спаду  після того, як Києву під тиском Вашингтону довелося відмовитись від контракту з постачання великих турбін для АЕС Бушер.

Тому цілком очевидно, що України з великою увагою спостерігала за тим, як велись переговори між Заходом і Іраном щодо так званого «ядерного досьє». На днях у Лозанні сторони Іран з одного боку, а з іншого - Р5+1 (п'ять постійних членів Ради Безпеки ООН - Китай, Велика Британія , Франція, Росія і Сполучені Штати - плюс Німеччина) досягли  домовленостей з обмеження іранської ядерної програми в обмін на скасування західних санкцій. «День» звернувся до Тимчасового повіреного у справах України в Ісламській Республіці Іран Сергія Красношапки з проханням прокоментувати наслідки угоди, яку планується підписати 30 червня, для України і загалом для безпеки в регіоні Близького і Середнього Сходу, що є перспективним з точки зору просування українських інтересів.

«СТОРОНИ СТВОРИЛИ ПЛАТФОРМУ ДЛЯ ПОДАЛЬШОЇ РОБОТИ З ВРЕГУЛЮВАННЯ ІРАНСЬКОЇ ЯДЕРНОЇ ПРОГРАМИ»

- Іранська тематика останнім часом не сходить з перших сторінок світових та українських ЗМІ. У період з 29 березня по 3 квітня ц.р. у м.Лозанна (Швейцарія) проходили, напевне, найскладніші переговори між Іраном та шісткою міжнародних посередників з врегулювання ядерної програми ІРІ.

За своєю напруженістю та драматизмом ці переговори можна порівняти хіба що з переговорами, які проходили у Женеві у листопаді 2013 р. та завершилися ухваленням «Спільного плану дій».

Цього разу, у Лозанні, не відбулося підписання раніше анонсованої Рамкової угоди. Замість неї було виголошено спільну заяву міністра закордонних справ М.Заріфа і Верховного представника ЄС у закордонних справах і політиці безпеки Ф.Могеріні. Чому так? Можна лише передбачити, що у позиціях сторін все ще існують ті чи інші розбіжності стосовно питань, що обговорюються. У цілому ж, як свідчить зазначена заява, сторони створили платформу для подальшої роботи з врегулювання іранської ядерної програми, яка має завершитися у кінці червня ц.р. укладенням комплексної всеохоплюючої угоди. Тож, те, що відбулося у Лозанні, має попередній характер.

- Чи справді це великий успіх Заходу у стримані ядерних амбіцій Ірану чи це бажання адміністрації Обами видавати бажане за дійсність?

- Упевнений, що лозанські домовленості можна розглядати як спільний успіх сторін, які усвідомлювали важливість питань, що складали предмет діалогу, для регіональної і міжнародної безпеки, спромоглися подолати більшість з розбіжностей і дійти компромісів, які будуть покладені в основу майбутньої всеохоплюючої угоди. 

- Очевидно, що ця угода дуже вигідна Ірану, який хоче позбутися санкцій Заходу…

- Звичайно, так. У різні періоди існування Ісламської Республіки Іран проти неї застосовувалися ті чи інші санкції, насамперед економічного характеру.

Найбільш масштабними з них вважаються санкції, ухвалені за рішенням РБ ООН у 2006, 2007, 2008 та 2010 роках, а також одностороннє економічне ембарго з боку США, ЄС та низки інших західних країн. Причиною подібного жорсткого ставлення до Ірану були небезпідставні побоювання світової спільноти стосовно ймовірного створення Тегераном в рамках своєї ядерної програми військового компонента. В результаті, Іран був і залишається дезінтегрованим від глобального світу. По суті, іранська економіка опинилась в умовах блокади і змушена спиратись лише на внутрішні ресурси, а це означає гіперінфляцію, високі ціни, безробіття та інші негативні явища.

«СТОРОНИ РОЗПОЧНУТЬ СПІЛЬНУ РОБОТУ ВЖЕ НАСТУПНОГО ТИЖНЯ».

- Що залишається з боку обох сторін зробити, що повна угода була підготовлена і ухвалена 30 червня?  

- (Жартома) Вагон і маленький візок...Лозанський раунд, як я вже зазначив, лише намітив головні напрямки подальшої роботи. Це стосується і процесу збагачення урану, і низки ядерних іранських об’єктів, які мають бути певним чином перепроектовані відповідно до міжнародних стандартів, і контролю за ядерною програмою з боку МАГАТЕ і багато чого іншого. Також мова йде про скасування міжнародних санкцій, що надзвичайно хвилює Тегеран. За повідомленнями іранської преси, очікується, що сторони розпочнуть спільну роботу вже наступного тижня.

 - Як майбутню всеохоплюючу угоду сприймають в Ірані, де вперше було показано по телебаченні у наживо прес-конференцію Барака Обами?

- Прес-конференція глави Білого Дому транслювалася окремими центральними телеканалами Ірану. Це відбувалось у період святкування Ноурузу  (настання нового іранського 1394 року за сонячною хіджрою) та ще й пізно ввечері (з урахуванням різниці у часі).

 - Як це вплинуло вже зараз на ситуацію в регіоні, на сподівання усіх гравців, включаючи Саудівську Аравію, Катар, країни Перської затоки, того ж Єгипту і звичайно Ізраїлю?

- Стисло кажучи, офіційному Тель-Авіву не сподобалось те, що відбулось у Лозанні. Ізраїль закликав США укласти «більш вдалу угоду» з Іраном. Решта ж регіональних гравців по-різному відреагували на останній раунд ядерних перемовин, у залежності від того, яку позицію вони мають щодо Ірану.

Крім того, трагічні події у Ємені на певний час затьмарили оптимістичні повідомлення з Лозанни.

«НАША ДЕРЖАВА ЗАЦІКАВЛЕНА У ПРОДУКТИВНОМУ ЗАВЕРШЕННІ ПЕРЕГОВОРНОГО ПРОЦЕСУ»

- І як уже сам факт підписання добре підготовленої Угоди може вплинути на роль Ірану в регіоні, на ціни на нафту?

- Як відомо, Іран – це країна, яка має великі поклади нафти і газу. У 2013 році до влади в Ірані прийшла нова політична сила, очолювана президентом Хасаном Роухані. Вже перші її кроки на зовнішньополітичній арені продемонстрували світовому співтовариству бажання Ірану до зближення з провідними країнами Заходу та готовність постачати енергоносії, зокрема на європейські ринки.

Що ж стосується світових цін на нафту з виходом на ринки такого потужного гравця як Іран, то про це варто говорити після того, як буде остаточно врегульоване іранське «ядерне досьє», а з Ірану будуть зняті санкції, у тому числі у нафтогазовій галузі.

- Які можливості відкриває ця угода для України?

- Чітка позиція української сторони з порушеного питання міститься у заяві Міністерства закордонних справ України від 3 квітня ц.р. Україна привітала досягнення принципових домовленостей з усіх ключових аспектів щодо іранської ядерної програми та висловила сподівання на подальший успішний розвиток переговорного процесу з Іраном задля досягнення всеохоплюючої угоди. У перекладі з дипломатичної мови це означає, що наша держава зацікавлена у продуктивному завершенні переговорного процесу, адже він відкриє додаткові можливості для розвитку українсько-іранського співробітництва з широкого кола питань. Насамперед, йдеться про ті з них, які наразі підпадають під обмеження Ради Безпеки ООН щодо Ірану. Від конструктивних домовленостей, які б спиратимуться на міжнародне право, виграють усі зацікавлені сторони, у тому числі Україна.