Нагірний Карабах: незалежність чи автономія?

Першим пунктом закавказького турне посередників стала Вірменія. Адже саме через нагірнокарабаську проблему залишив свій пост колишній вірменський президент Левон Тер-Петросян. Нове керівництво країни на чолі з Робертом Кочаряном представило посередникам з ОБСЄ власну позицію Вірменії в питанні врегулювання конфлікту. За словами прес-секретаря МЗС Вірменії Арсена Гаспаряна, котрий розмовляв з кореспондентом «Дня», ця позиція полягає в тому, що врегулювання має базуватися на так званому пакетному варіанті й без попередніх умов. Гаспарян також зауважив, що «Вірменія як на компроміс може піти на невизнання Нагірного Карабаху незалежною державою. Подібний компроміс з боку Азербайджану — його відмова від ідей карабаської автономії. Майбутні взаємовідносини Азербайджану та Нагірного Карабаху повинні грунтуватися на двосторонньому договорі з механізму конфедерації або ж вільної асоціації».

Коментуючи позицію Вірменії, єреванські спостерігачі вважають, що вона грунтується на військових і політичних реаліях, котрі вже склалися. Більше того — на їхню думку, це один з варіантів виходу з сьогоднішнього глухого кута. Хоча в той же час у Вірменії розуміють, що нинішнього року істотного прогресу в переговорах навряд чи можна досягти через майбутні президентські вибори в Азербайджані.
Карен ТОПЧЯН Єреван

Такі переговори і раніше проходили дуже складно, однак тепер посередникам доведеться докласти дійсно максимум зусиль. Після тривалих переговорів їм все ж таки вдалося умовити екс-президента Левона Тер-Петросяна зайняти відносно конструктивну позицію, але теперішні вірменські лідери, прийшовши до влади під націоналістичними гаслами, оголосили про зміну колишнього курсу і разом з невизнаною НКР наполягають на пов’язанні звільнення окупованих земель (вірменські збройні сили окупували п’яту частину азербайджанської території) з визначенням статусу Карабаху.

Азербайджан проти, оскільки, на думку Баку, в цьому випадку карабаські сепаратисти фактично з позиції сили вимагатимуть незалежності чи якихось горизонтальних зв’язків Ханкенді (Степанакерта) і Баку. Для Азербайджану, як неодноразово заявляли його лідери, питання про незалежність НКР не може бути предметом переговорів. Азербайджан готовий надати Карабаху дуже високий ступінь автономії. І ось тепер непримиренність Єревана та Ханкенді вже завела переговори у глухий кут, і дехто в зв’язку з цим навіть не виключає військових дій. А поетапний план, який передбачає звільнення частини окупованих земель і повернення біженців, а потім розв’язання питання про статус Карабаху, причому під міжнародною гарантією, — це все ж таки рішення.

Вірменські лідери заявляють, що після першого етапу, тобто після звільнення частини окупованих земель і повернення частини біженців, Азербайджан втратить інтерес до переговорів, але Баку рішуче заявляє, що без другого етапу проблема не вирішиться, оскільки залишиться нестабільність, а Азербайджану, котрий підписав великі нафтові контракти, об’єктивно необхідна довготривала стабільність у регіоні.
Ельдар ІСМАЇЛЗАДЕ Баку