Обережний оптимізм

Iз початком головування Франції в ЄС в української сторони назріла низка питань щодо змін, які може очікувати Україна в цей період. На що розраховує Україна у співпраці з ЄС протягом цього періоду? Якими можуть бути потенційні результати Дванадцятого саміту Україна— ЄС? Як вплинуть результати Лісабонського договору на подальше розширення ЄС, яка потенційна користь від «Східного партнерства» для України та які заходи вживає МЗС для запровадження безвізового режиму поїздок наших громадян до країн Євросоюзу? Про все це «Дню» розповів заступник міністра закордонних справ України Костянтин ЄЛИСЄЄВ.

— Наші очікування від головування Франції в ЄС є обережно оптимістичними. Як це вже неодноразово доводилося історією європейського будівництва, Париж зробить помітний внесок у процес зміцнення ролі Європейського Союзу на міжнародній арені та якісного поглиблення зв’язків з іншими державами Європейського континенту. Такі очікування є цілком природними, коли йдеться про такого європейського важковаговика як Францію, країну, яка є рушійною силою європейських процесів, яка здатна не лише чітко визначати конкретні цілі, але й має всі важелі забезпечити їхнє досягнення.

Водночас, ця європейська потужність та політична активність Франції стримуватимуться особливою позицією деяких країн з окремих питань розвитку ЄС, зовнішньої та інтеграційної політики. У цьому контексті Париж буде змушений шукати компроміс серед решти 26 держав-членів.

Маємо надію, що одне з провідних місць у системі пріоритетів французького головування буде відведено саме відносинам ЄС із Україною. Слушною нагодою довести ці амбіційні очікування стане дванадцятий саміт Україна—ЄС, який відбудеться 9 вересня у французькому місті Евіан.

Дозволю собі зауважити, що ці сподівання цілком обґрунтовані та виправдані: протягом останніх двох років відносини між Україною та ЄС досягли насправді безпрецедентної динаміки. Сформовано позитивну критичну масу взаємодії, що має матеріалізуватися в якісно новій формулі відносин, яка вийде за рамки філософії лише співробітництва і партнерства.

Україна докладе всіх зусиль, аби майбутній саміт Україна— ЄС став нагодою для закріплення наших спільних з ЄС успіхів та формальним свідченням успішності французького головування — не лише для відносин ЄС із Україною, а й у загальноєвропейському контексті.

Зустріч лідерів України та ЄС має надати вагомого імпульсу переговорам щодо нової посиленої угоди, дозволити зміцнити результативність діалогу в таких важливих сферах, як енергетика, транспорт, навколишнє середовище, подолання надзвичайних ситуацій.

Я дуже хотів би, щоб саміт став приємною політичною сенсацією європейського масштабу. Звичайно, це можливо за умов стабільного внутрішньополітичного розвитку нашої країни. Не менш важливою є й демонстрація окремими країнами-членами ЄС елементарної політичної далекоглядності та солідарності з європейськими прагненнями українського народу.

— Яких результатів Україна досягла в переговорах iз ЄС щодо нової посиленої угоди?

— Результати восьми переговорних раундів, які вже відбулися (дев’ятий раунд відбудеться 16 липня у Брюсселі), дають надію. Вкрай важливо, що сторони одностайні в баченні нової посиленої угоди як амбіційного та інноваційного документа, що охоплюватиме всі сфери співробітництва України та ЄС.

На сьогодні експерти обох сторін практично узгодили розділи угоди, що стосуються співробітництва у сфері політики, а також юстиції, свободи і безпеки, досягли значного прогресу в питаннях економічного та секторального співробітництва.

Також успішно тривають переговори щодо створення поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, яка є важливою складовою нової посиленої угоди. У цьому контексті ми одностайні в тому, що майбутня ЗВТ має базуватися на принципах вільного пересування товарів, послуг, капіталу і, частково, робочої сили.

Незважаючи на ці безсумнівні здобутки, сьогодні ще складно прогнозувати конкретні часові рамки завершення переговорів. У кінцевому рахунку, для нас головним є не стільки часові рамки укладення нової угоди, скільки її зміст.

Ми вже досягли найскладнішого етапу переговорного процесу, коли сторони мають дійти політичної згоди з низки принципових елементів нової посиленої угоди, серед яких, зокрема, закріплення в її тексті чіткої перспективи членства України.

Сподіваюся, що держави- члени ЄС візьмуть до уваги реалії сучасного розвитку України та ЄС і погодяться на укладення угоди у форматі асоціації. Де-факто наші відносин з більшості напрямів (врегулювання регіональних конфліктів, енергетика, транспорт) вже вийшли на рівень асоціації. Більше того — створення всебічної та поглибленої ЗВТ означатиме економічну інтеграцію України до внутрішнього ринку ЄС. Якщо бути об’єктивним, то наші амбіції щодо політичної асоціації та економічної інтеграції є цілком обґрунтованими. Тому наша мета — юридично закріпити ці незаперечні реалії.

Для мене дуже важливо, щоб переваги від реалізації цієї угоди мали не лише політичне значення, але й були відчутні для пересічних громадян України. В цьому контексті такі положення нової угоди, як курс на запровадження безвізового режиму, соціальний захист наших заробітчан, запобігання дискримінації українських компаній на внутрішньому ринку ЄС, справедлива конкуренція повинні мати не лише теоретичне звучання.

Разом з тим, урахування в тексті угоди принципових з точки зору інтересів України положень залежить від здатності ЄС своєчасно реагувати на наші потреби та зважено й адекватно оцінити стратегічний потенціал нашої держави як фактору побудови процвітаючого, конкурентоспроможного й потужного Європейського дому.

Тому ми розглядаємо поточний стан і перспективи розвитку переговорів між Україною та ЄС щодо нової посиленої угоди як визначний шанс для французького головування, який слід використати в ході Дванадцятого саміту.

— Як ви оцінюєте результати національного референдуму в Ірландії та їхній можливий вплив на подальший процес ратифікації Лісабонського договору про реформу ЄС?

— Україна позитивно оцінює процес інституційної адаптації Європейського Союзу до нових умов, які склалися після останньої хвилі розширення. Ми завжди виходили з того, що успішне завершення цього процесу дозволить відкрити шлях до продовження об’єднання континенту навколо спільних цінностей.

Уважно слідкуємо за ходом ратифікації Лісабонського договору про реформу, підписаного лідерами держав-членів ЄС 13 грудня 2007 року. У зв’язку з цим нами з прикрістю сприйнято звістку про негативні результати ірландського референдуму щодо ратифікації Лісабонського договору. Разом з тим, ми з повною повагою ставимося до демократичного волевиявлення ірландського народу.

Ми солідарні з рішенням Європейської ради від 20 червня 2008 року щодо продовження ратифікації договору іншими державами-членами ЄС, а також подальшого пошуку шляхів виходу із ситуації, яка склалася в Ірландії у зв’язку з негативними результатами референдуму. Переконаний, що вони не стануть на заваді подальшому продовженню процесу ратифікації договору та впровадженню нагальних інституційних реформ ЄС, необхідних для його подальшого ефективного розвитку в складі 27 членів.

Згадаймо 2000 рік, коли особлива позиція саме Ірландії пригальмувала, але не зупинила поступальний розвиток Європейського Союзу та процес його розширення за рахунок нових членів. Тому я дуже хотів би, щоб на «ірландській темі» не спекулювали, коли йтиметься про питання продовження процесу розширення ЄС. Адже загальновідомо, що причиною негативного результату референдуму було зовсім не питання перспективного вступу нових членів до ЄС.

— Нещодавно ЄС схвалив польсько-шведську концепцію відносин зі східними сусідами — так зване «Східне партнерство». Яка у цьому потенційна користь для України?

— Хочу відзначити, що будь-які зусилля, спрямовані на пошук інноваційних та амбіційних рамок відносин між Європейським Союзом та іншими європейськими країнами є безперечним позитивом для України.

Незважаючи на те, що «Східне партнерство» лише переживає своє народження, а конкретні проекти мають бути розроблені Європейською комісією до весни 2009 року, наше загальне ставлення до концепції позитивне. Насамперед тому, що в її основу покладені індивідуальні особливості кожної країни-партнера відповідно до рівня її демократичного та економічного розвитку, а також кінцевої мети відносин з ЄС.

У той же час ми виходимо з того, що лише врахування позицій країн-партнерів ЄС у процесі подальшого змістовного наповнення концепції сприятиме успішності її реалізації. Серед ключових пріоритетів України у цьому плані, знову ж таки, діалог щодо безвізового режиму, сприяння розвиткові та функціонуванню кордонів, інституційне реформування в Україні, реструктуризація сільського господарства, підготовка кадрів тощо. Ми готові взяти активну участь у роботі над практичним наповненням проекту «Східне партнерство». Причому таке положення, як необхідність запровадження безвізового режиму, на мій погляд, стане лакмусовим папірцем на життєздатність та перспективність «Східного партнерства».

Не слід також забувати, що принциповим питанням для України як для європейської держави, є підтвердження її права на отримання членства в Європейському Союзі. У цьому контексті розраховуємо, що остаточний формат «Східного партнерства» не стане завуальованою альтернативою перспективному членству України в ЄС.

— Окрім угоди про партнерство і співробітництво, між Україною та ЄС також діє інший двосторонній план дій. Коли сторони планують завершити його реалізацію? Що має прийти йому на заміну?

— Спільно з ЄС ми домовилися продовжити термін реалізації двостороннього плану дій до березня 2009 року. Крім того, невід’ємною складовою цієї домовленості стало прийняття додаткових конкретних 23 пунктів, які були визначені пріоритетами реалізації плану дій у 2008 році.

Незабаром ми розпочнемо консультації з Європейським Союзом щодо нового політичного інструмента, який замінить чинний план дій на початку 2009 року. Це буде документ абсолютно нового покоління, він базуватиметься на відмінній від політики сусідства філософії. Українське бачення полягає в тому, що новий інструмент має кардинально відрізнятися від попереднього як за змістом, так і за механізмами імплементації. Важливо й те, що новий документ буде спрямовано на сприяння реалізації положень основної частини нової посиленої угоди, роботу над якими буде завершено на той момент.

— Які заходи вживаються МЗС для запровадження безвізового режиму поїздок громадян України до країн ЄС?

— Запровадження безвізового режиму для громадян України для в’їзду на територію країн-членів ЄС є пріоритетним питанням у нашому діалозі з ЄС. Цей аспект має знайти обов’язкове відображення у тексті нової посиленої угоди. І не лише в декларативній формі.

Взагалі наша мета — вивести це питання на цілком прагматичні рейки. В цьому плані першим важливим кроком має стати підготовка й узгодження з ЄС відповідної дорожньої карти. Цей документ повинен визначити чіткий перелік критеріїв та умов відповідно до Шенгенських угод, які належить виконати Україні (з точки зору реадмісійного, прикордонного менеджменту, посилення заходів безпеки на кордонах) з тим, щоб запровадити у ближчій перспективі безвізовий режим. Орієнтиром для цього процесу для нас має стати проведення Євро 2012 з футболу в Україніта Польщі.