Про козир Заходу й «мову» зброї

Так званий Мінський протокол із врегулювання ситуації на Донбасі викликав велику критику серед експертів. Спочатку повідомлялося про те, що в цьому документі чотирнадцять, а потім Президент України Петро Порошенко на саміті у Велсі 5 вересня заявив про те, що там 12 пунктів. Найцікавіше, що український президент особливо підкреслював, що саме його мирний план ліг у основу протоколу, підписаного в Мінську. А ось у парламентській газеті «Голос України» говориться про те, що протокол підписано «за результатами тристоронньої контактної групи щодо спільних кроків, спрямованих на імплементацію мирного плану Президента України Петра Порошенка та ініціатив президента РФ Володимира Путіна».  

Зрозуміло, що найбільше обурення в усіх викликала відсутність положення про виведення російських військ і техніки з української території. Адже в останній тиждень всьому світові було наведено докази присутності в Україні двох сотень танків і понад 4 тис. російських солдатів. І тут, зверніть увагу, в пункті 10 говориться ось що: «Вивести незаконні збройні формування, військову техніку, а також бойовиків і найманців з території України». Також багато запитань викликав пункт про особливий статус окремих районів Донеччини та Луганщини.

І ось учора з’являється майже сенсаційна заява міністра закордонних справ Німеччини Франк-Вальтера Штайнмаєра про те, що Росія зобов’язалася вивести всі свої війська і техніку з території України. «Є домовленість між Україною і Росією, що всі російські солдати і зброя, які досі залишаються на території України, мають бути відведені. Міжнародне співтовариство уважно стежитиме за цим», — цитує слова шефа німецької дипломатії радіо «Свобода».

Виникає запитання, чому про це ми дізнаємося з вуст німецького міністра, а не від наших дипломатів. Чому така закритість від суспільства, від уряду і президента, який обіцяє жити по-новому. Чи можна вірити тому, що Путін виконає цю домовленість. До речі, після заяви українського президента про припинення вогню він так і не відповів журналістам, які йому кричали: Містер Порошенко, ви вірите Путіну? Як і зараз у нас теж виникають питання до нашого президента, чи дійсно 70 відсотків військ РФ відведено за українсько-російський кордон і це ще одна надія на те, що «мирні ініціативи мають хорошу перспективу», як про це заявив глава української держави вчора на розширеному засіданні уряду.

«СИТУАЦІЯ З ПРИПИНЕННЯМ ВОГНЮ, АЛЕ З РОСІЙСЬКОЮ ТЕХНІКОЮ В УКРАЇНІ, МОЖЕ ТРИВАТИ НЕСКІНЧЕННО ДОВГО, ЯКЩО ЄВРОПА ЗАРАЗ НЕ ВТРУТИТЬСЯ»

Роман ДОБРОХОТОВ, голова демократичного руху «Мы», Москва:

— По-перше, потрібно розуміти, що Росія ніколи не може гласно заявити про те, що така домовленість є. Якщо така заява в Штайнмаєра була, то Росія, звичайно, спростовуватиме. Бо вона офіційно заявила про те, що її військ в Україні нібито немає. Відповідно тому Росія не може визнати, що вона може їх виводити. Насправді, я підозрюю, що до цього ніхто не заявляв про такі домовленості саме тому, що це ставило б Росію в ситуацію, коли вона змушена спростовувати цю домовленість, відповідно не зовсім зрозуміло, як вона виконуватиметься. Простіше тоді взагалі умовчати про цей пункт, що, мабуть, і відбувалося.

По-друге, який був би сенс Україні говорити просто про те, щоб припинити антитерористичну операцію, якщо Росія не виводить війська. Це практично означало б поразку України і те, що сепаратисти можуть починати влаштовувати свою власну державність. Тому спочатку було очевидним, що така умова мається на увазі.

І ми це також можемо зрозуміти з того, що Євросоюз все ж таки заявив про те, що застосовуватиме нову хвилю санкцій. Хоча в ЄС не сказали це вголос, але малося на увазі, що вони не бачать з боку Росії жодних заходів щодо врегулювання конфлікту, а саме виведення військ. Саме цей параметр є головним у домовленостях. А оскільки російські війська не виходять, а лише прибувають (чисельні очевидці повідомляють про те, що російські військові там лише зміцнюють свої позиції), тому відповідно Європа так і реагує.

— І нині вустами міністра провідної країни в ЄС каже, що «Росія зобов’язана зіграти свою роль у імплементації мінських домовленостей стосовно припинення вогню». Порошенко після оголошення про перемир’я на саміті НАТО у Вельсі також заявив, що відповідальність лежить на українській та російській стороні. Виникає питання, чи можна вірити Путіну?

— Тут, насправді, питання не в тому, чи лунають якісь постріли з якихось сторін, оскільки, як ми бачимо на прикладі Ізраїлю, Нагірного Карабаху, інших місць, повного припинення вогню не завжди можна досягти тому, що інциденти завжди все одно відбуваються. Тому головне питання якраз у тому, про що ми говоримо, що мають бути виведені регулярні російські війська, російська важка техніка. Адже поки вона там перебуває, немає сенсу навіть говорити про врегулювання конфлікту, оскільки це в будь-якому разі не влаштує Україну. Все одно вона буде вимушена відновлювати АТО, тому що частина її території захоплена. І цілком імовірно, що Путіна саме такий статус найбільше влаштовує. Якби Росія вже анексувала ці території і приєднала до себе, як Крим, це означало б, що Росія повинна платити там пенсії і взагалі взяти на себе фінансове забезпечення цих територій. А Росія нині перебуває в дуже складній економічній ситуації, падає рубль, ціна на нафту, мабуть, буде серйозний дефіцит бюджету, майже напевно буде рецесія. І в цей момент брати на себе ще багатомільярдні зобов’язання по відновленню сходу України Росія, звичайно, не може. Тому нинішня ситуація, коли начебто і Україна перебуває в скруті, і вдається російському телеглядачеві пояснити, до чого призводить революція в Україні, хунта і громадянська війна, це все продовжує звучати в новинах, залякувати російських глядачів, і підтримувати рейтинг Путіна.

І Путіна це влаштовує, навіщо йому щось змінювати зараз. Отже, така ситуація нині з припиненням вогню, але з російською технікою в Україні вона може тривати нескінченно, якщо Європа зараз не втрутиться. Тому я підозрюю, що заява німецького дипломата, можливо, була невипадковою втратою інформації. Цю частину домовленостей нібито не треба було озвучувати. Але він її начебто самовільно озвучив просто тому, що вона не виконується, аби дати зрозуміти, що така домовленість була.

«ГОЛОВНИЙ КОЗИР ЗАХОДУ: ВОНИ, СПРАВДІ, МОЖУТЬ ПОЧАТИ ПОСТАЧАННЯ В УКРАЇНУ ВАЖКОЇ ТЕХНІКИ, АВІАЦІЇ ТА ІНШОГО ЛЕТАЛЬНОГО ОЗБРОЄННЯ»

— Чи впливає на зміну позицій російського президента факт проведення декількох багатогодинних переговорів з українським президентом, а також заяви багатьох американських сенаторів і конгресменів від обох партій, враховуючи радника Обами Збігнєва Бжезінського, про необхідність постачання Україні оборонного озброєння?

— Я думаю, що найголовніший козир Заходу — це те, що вони, справді, можуть почати постачання в Україну важкої техніки, авіації та іншого летального озброєння. І якщо це станеться, то, звичайно, ситуація різко зміниться на користь України. Зрозуміло, що це підвищує ризики для обох сторін, може призвести до повномасштабного конфлікту. І цього насамперед не хоче сам Захід і сама Україна. Складається враження, що Путіну все одно. І жертви серед мирного населення його мало непокоять, судячи з минулих подій, а ось демократичні країни, все ж таки звикли цінувати людей. Тому, з одного боку, вони хочуть лякати Путіна цим, а з іншого — не хочуть ескалації конфлікту. Я думаю, саме тому зараз немає ще західного озброєння в України. Але тут будуть показником навчання, які пройдуть в Україні. І це буде найзручніший спосіб саме у цей момент домовитися з Україною про передачу озброєння. Якщо Росія протягом найближчого тижня не виведе свої війська на початок навчань, то це закінчиться тим, що частина натівської техніки не піде з території України, а залишиться там на правах оренди або буде придбана в кредит. Це легко оформити. Головне, що фізично там знаходитиметься найсучасніше натівське озброєння. Путін, звичайно, це розуміє.  Єдина мова, яку він розуміє, це мова Realpolitik, мова зброї. Тому я так розумію, що Захід одночасно розраховує на ось цю  — постачання озброєння і одночасно посилення економічних санкцій. Треба розуміти, що Путін опинився в досить складній ситуації, тому що якщо він таки виведе війська, звичайно, не визнає, що війська виведено, а скаже, що їх не було там ніколи. Він розуміє, що протягом двох тижнів вся територія України опиниться під контролем України і жодних перспектив не залишиться для російських ура-патріотів. Я собі погано уявляю, як він шукатиме вихід, який його влаштував би. Можливо, Путін у цій ситуації розраховуватиме на те, що вдасться домовитись про виведення російських військ в обмін на якусь розумну автономію цих регіонів, що Донецька і Луганська області матимуть додаткові права, і без їх вирішення Україні не можна буде вступити в НАТО.