Архієпископ Московського патріархату закликає до автокефалії!
Архієпископ Черкаський і Канівський Софроній (Дмитро Дмитрук) звернувся до ієрархії своєї церкви (УПЦ МП) із закликом не стояти осторонь і розпочати процес становлення незалежності найбільшої в Україні (і світі) Української православної церкви. Це перший публічний виступ «московського» ієрарха на цю болючу тему — виступ патріотичний і дуже сміливий. Маємо надію, що архієпископ Софроній є не одиноким і що його думки щодо автокефалії Українського православ’я поділяє багато інших владик, парафіяльних священиків та мирян УПЦ (МП). У своєму «Зверненні» архієпископ Софроній, зокрема, говорить:
«Проаналізувавши теперішній політичний стан в Україні і стан нашої Церкви на перспективу, я прийшов до висновку, що період життя нашої Церкви, починаючи з 1992 року і до теперішнього часу загублений, і це мене наводить на думку, що нам всім необхідно без будь-яких політичних передумов і амбіцій подумати, як нам жити далі. Чи своєю бездіяльністю ми допустимо, що за нас все зробить Михаїл Денисенко, — а він не спить, — чи нам самим потрібно вирішувати питання щодо нашого статусу і статусу нашої Церкви в Україні? Може, у когось із вас знову з’явиться на обличчі усмішка або осуд в мою адресу, але знайте, що я, перенісши всі тяготи КДБ і атеїзму, перенесу і це. Своє життя я присвятив народу, за який страждаю і молюсь, а тому я звертаюсь до всіх вас, архієреїв Канонічної Української Православної Церкви: залишимо після себе гарний слід. Хотілося, щоб всі ми увійшли в історію, а не влипли в неї, як це часто було в історії Православ’я на Русі; забудемо за себе, за своє благополуччя і повернемося лицем до Бога і до людей.
Необхідно звернутись і до Москви, і до Константинополя, звичайно, не забувши про зустріч з Президентом, Прем’єром і силовиками з роз’ясненням всього того, що взагалі торкається Православ’я в Україні, і, зокрема, про утворення єдиної Помісної Православної Церкви на канонічній основі. Але до цього ще далеко; на даний час необхідно вирішить статус нашої Церкви з 10 тисячами приходів, про які треба заявить і Президенту, і всій його команді. А потім говорити про Помісну Церкву. Моя позиція однозначна: до тих пір, поки ми не будемо мати статус повної незалежності нашої Церкви, з нами ніхто ніколи не буде розмовляти про приєднання ...
Мені незрозуміло, чому найбільша за кількістю віруючих людей Православна Церква світу не може без будь-кого самостійно керуватись у своєму житті. Ще раз повторюю: самі найсприятливіші умови для набуття статусу незалежності для нашої Церкви — тепер; якщо ми сьогодні або завтра не скористаємось цією можливістю, то післязавтра буде вже пізно...»
Нагадаємо, що ще 2002 року в інтерв’ю кореспонденту «Дня» владика Софроній сказав: «Дорога українського православ’я терниста, тяжка, але я оптиміст. Впевнений, що у нас буде, як будемо живі й здорові, єдина автокефальна Українська православна церква. Що нам найбільше перешкоджає? Думаю, звичайні амбіції. Також те, що Третій Рим вельми міцно сидить у людей в душах і в головах. Адже, починаючи з 1686 року, православ’я на нашій святій землі є імператорським, царським. Вибити його звідти вельми трудно. Між тим, за духовний стан віруючих відповідають не вони самі, а ми, духовенство. Перспектива є, є й віра й надія. Але коли ми досягнемо мети — важко сказати. Що треба робити, питаєте ви? На мою думку, потрібна активна участь держави в урегулюванні проблеми — ми самі з собою нічого не зробимо. Як відомо, у Візантійській імперії всі церковні проблеми вирішувалися не патріархами, а імператорами. Імператор сказав — все! Це православна традиція».
