Ароматний імідж Криму
Після публікації статті в «Дні» на півострові розроблено Концепцію й Програму розвитку ефіроолійної галузіПісля публікації статті «Ароматна промисловість» («День», № 16 (2468) в Інституті ефіроолійних і лікарських рослин УААН у Сімферополі уряд Криму провів нараду за участю вчених, фахівців і керівників ефіроолійних підприємств, на якій був розглянутий стан галузі. Нараду провели заступник голови Ради Міністрів Криму Микола Колісниченко й голова аграрної комісії Верховної Ради Олег Русецький. Iз доповіддю на нараді виступив заступник директора у сфері науки ІЕЛР Володимир Шляпников. Він зазначив, що незважаючи на кризу в галузі, Крим зберігає великі потенційні можливості для відродження виробництва ефіроносів, які вже починають реалізовуватися. Так, в Інституті ефіроолійних і лікарських рослин УААН створені нові сорти ефіроолійних культур — полин Таврійський, котовник «Алла», шавлія мускатна «Тайган», лаванда «Вдала», троянди «Лада» та інші, які характеризуються високими агротехнічними і технологічними якостями. Інститут розробив універсальну машину для збирання ефіроносів, створюється машина для посадки саджанців, запроваджена в практику технологія екстракційної переробки сировини, яка дозволяє на 20—40% підвищити вихід олій, у 2,8 разу зменшити металоємність виробництва, в 4,2 разу його енергоємність, у 3,8 разу скоротити кількість одиниць обладнання. Загалом екстракційна технологія дозволяє збільшити рентабельність виробництва ефірних олій у 3— 4 рази.
Під час засідання наради були розглянуті проекти Концепції відродження й Програми розвитку ефіроолійної галузі Криму. Згідно з цими документами до 2010 року ефіроноси повинні вирощуватися на 4400 гектарах і давати не менше за 200 тонн ефірних олій на рік. Реалізація цієї програми надасть Криму можливість отримувати не менше за 65—70 млн. грн. надходжень при умові отримання чистого прибутку не менше за 25—30 млн. грн. Як повідомляє прес-служба Ради Міністрів Криму, на нараді також обговорювалися заходи щодо поліпшення підготовки кадрів для ефіроолійної галузі, щодо збільшення виробництва насіннєвого й посадкового матеріалу ефіроносів, виробництва спеціалізованої техніки, впровадження нових технологій, проведення сертифікації продукції, відносно формування ринків збуту, розробки системи економічного стимулювання виробництва ефірних олій. Учені й керівники ефіроолійних підприємств зауважували, що в Криму настав час перебудовувати відносини між виробничими й науковими установами. На жаль, на півострові також існує чорний ринок сортів ефіроолійних культур, саджанців, машин, технологій. А також виробники не враховують, що, згідно з світовою практикою, сорт є інтелектуальною власністю, що наукові установи повинні розраховувати на виплату винагород за його створення тобто роялті.
Під час дискусії на нараді промовці наголошували на тому, що ефіроолійна продукція за останні десятиліття стала частиною іміджу Криму й тому повинна ширше використовуватися в курортній галузі. Зазначалося, що потенціал галузі дозволяє практично повсюдно запровадити в практику санаторіїв і пансіонатів, SPA-готелів фітолікування та інші процедури, пов’язані з використанням ефірних олій. Ішлося про використання кримських ефірних олій у вітчизняній парфумерній, медичній та харчовій промисловостях. Олег Русецький наголосив, що для успіху галузі необхідно знайти консенсус бізнесу, побудованого на ефірних оліях, і науки, яка розробляє нові технології, сорти, машини для неї. На жаль, бюджет 2007 року ще не передбачає виділення коштів під цю програму, але під час ухвалення у Верховній Раді питання її фінансування може бути вирішене з 2008 року.
Микола Колісниченко дав доручення фахівцям галузі підготувати і до 1 березня провести організаційну роботу по створенню в Криму Асоціації виробників ефіроолійної продукції, відродження господарства колишнього ефіроолійного радгоспу «Кримська троянда», координації роботи спеціалізованих підрозділів у районах Криму з ученими ІЕЛР і з керівниками курортної галузі Криму, із залучення до розв’язання проблем галузі фахівців Торгівельно-промислової палати Криму. Після обговорення й доопрацювання Концепція й Програма будуть винесені на розгляд сесії Верховної Ради Криму.