«Бензин без машини»

Тема останньої — перед літніми відпустками — прес-конференції членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, проведеної в понеділок, вражала образом: «Телерадіоінформаційний простір у контексті ухваленого Закону України «Про внесення змін до деяких законiв України за результатами парламентських слухань «Проблеми інформаційної діяльності, свободи слова, дотримання законності і стану інформаційної безпеки». Незважаючи на таку витончену назву, суть заходу можна звести до наступного: новим законом, прийнятим парламентом минулого тижня, Нацрада в більшiй мірi незадоволена, ніж задоволена. Повідомляючи про поправки, які можуть — у разі підписання закону Президентом України — істотно змінити правила гри на інформаційному ринку, голова Нацради Борис Холод зупинився, звичайно, в основному, на тих, які мають відношення до електронних ЗМІ. Йдеться, зокрема, про законодавче визначення такого поняття як регіон компактного проживання, що безпосередньо пов’язано з проблемами мовлення мовою тієї чи іншої національної меншини; про зміни, що стосуються переліку даних, які телерадіорганізація повинна надати для отримання ліцензії на право користування каналами мовлення. (Новинкою є клопотання або рішення органів місцевого самоврядування щодо доцільності видачі ліцензії телерадіорганізації, яка подає заявку). Крім того (про що вже повідомляв «День»), у новій редакції подається і стаття, яка визначає термін дії ліцензії: ліцензія на право користування каналом мовлення видається на термін, вказаний заявником, але не менше, ніж на сім років для цiлей ефірного мовлення (замість п’яти в колишній редакції). Більше того, передбачається внесення змін у ліцензії телерадіорганізацій, видані з 1 січня 1995 року по 2 червня 1999 року щодо терміну їх дії. Таким чином, зазначив Борис Холод, ліцензування має починатися з 2003 року. На думку голови Нацради, ці зміни можуть «поставити хрест» на роботі цього органу. Пан Холод також зазначив, що подібні доповнення прийнято у зв’язку з майбутніми політичними баталіями весни 2002 року.

А перший заступник голови Нацради Микита Потураєв, проводячи докладний «розбір польотів» українських парламентаріїв в області регулювання вітчизняного телерадіоінформаційного простору, зазначив, що «знявши одні питання, поправки поставили ряд інших». Щодо мовного режиму, сказав пан Потураєв, то, не дивлячись на те, що поняттю «регіон компактного проживання» дано визначення, немає ніякого тлумачення щодо обсягів мовлення мовою тієї чи іншої нацменшини. А необхідність надання клопотання органів місцевого самоврядування з приводу доцільності мовлення на той або інший регіон, на думку Микити Потураєва, фактично означає, що місцеві телекомпанії будуть у заручниках у місцевої влади. Критично оцінив перший заступник Бориса Холода і поправку, пов’язану з «автоматичною пролонгацією ліцензії».

Є, проте, і зміни, з точки зору Нацради, позитивні. Зокрема, відновлено положення про передачу 20 % коштів, які надійшли від зборів на ліцензування каналів мовлення, в розпорядження Нацради. Однак, як фігурально висловився заступник голови Нацради Віктор Лешик, «давши Нацраді кілька літрів бензину, у нього при цьому забрали машину». На думку пана Лешика, прийняття згаданих змін призведе до великої кількості судових розглядів. І в цьому випадку, зазначив він, ні ТБ, ні радіо на виборах нормально працювати не зможуть.

Ось і виходить — найшла коса на камінь. Так, парламентарії, приймаючи вищезгаданий закон, керувалися турботою про мовників. А з іншого боку — аргументи Нацради вельми переконливі. Залишається лише чекати, а що скажуть самі мовники. До речі, вчора Незалежна асоціація мовників провела «круглий стіл», присвячений обговоренню закону.