«Дух ікони»

Сьогодні Президент зробив гарний жест. Вітаючи на своїй офіційній сторінці у Facebook українців зі святом Трійці, він поширив зображення ікони молодої української художниці Іванки Демчук. Користувачі роботу оцінили захопленими коментарями на кшталт «дівчинка геніальна», «дійсно чудова світлина», «яка гарна ікона!!!», «цікавий концепт!»… А сама Іванка про таку увагу до власної творчості дізналася від… журналіста «Дня».

Іванка Демчук здобула освіту (2014-го – отримала диплом магістра з відзнакою у Львівській національній академії мистецтв) та працює у Львові. Брала участь у багатьох українських та міжнародних виставках, мала вже дві персональні у місті Лева. Нагадаємо, відомий мистецтвознавець, проректор ЛНАМ Роман Яців нещодавно в інтерв’ю «Дню» називав Іванку серед «молодших авторів», які «цікаво трактують іконописну традицію» (див. «День» № 200-201 від 3 листопада 2016 року).

Тож як художниця відреагувала на пост Президента? «Звичайно, мені приємне звернення з публікацією моєї ікони, важливою у цьому є свого роду популяризація сучасного сакрального мистецтва, адже йдеться не тільки про цю роботу, а про цілий напрямок в іконописі. В мистецькому середовищі, зокрема Львова, є багато творів та авторів цікавих своїм сучасним баченням ікони», – говорить вона «Дню».

Ми поцікавилися й історією створення цього світлого образу. Іванка розповідає: «Ікона Святої Трійці була створена в 2015 році для виставки галереї «Iconart» в Нью-Йорку. Якраз набирали обертів трагічні події на сході країни, великі людські жертви мало кого залишали байдужим і кожен в свій спосіб виявляв біль від тої ситуації. Тоді мій вибір сам по собі впав на тему Жертвоприношення, котра закладена в іконографії Святої Трійці. Тут постають три Божі іпостасі, поєднані в одній Трапезі – Тайні Євхаристії. Зліва – Бог Отець благословляє чашу – проте рука його знаходиться на віддалі, він ніби передає чашу центральній постаті – Богу Синові, що також благословляє її і приймає, нахилом голови висловлюючи свою згоду. Постать Духа Святого та Отця формують саму чашу, всередині котрої Тіло та Кров Агнця. Прямокутна форма з небесними світилами символізує весь Всесвіт, котрий поміщається в цій чаші, він Богом створений і наперед повністю відкуплений. Трійця безкрила, уподібнена не до ангелів, а до людини. Людина створена на Божий образ і подобу, до людини прийшов триєдиний Бог і тільки вона може стати співучасником жертви Христа. Тому Господь приходить до Авраама в образі людському».

На запитання, як позиціонує свою творчість – як іконопис чи релігійне мистецтво – художниця відповідає: «Насправді межа між сучасним релігійним мистецтвом та сучасною іконою є доволі розмитою, на цю тему багато дискусій і об’єктивної відповіді ніхто не зможе дати. Звичайно, є певні правила написання ікон, канони та символіка, які пройшли крізь століття, втім, ці речі доволі відносні. Для мене сучасну ікону вирізняє присутність «духу ікони», це певне ледь вловиме відчуття, завдяки якому до твору може бути звернена молитва і яке може викликати глибокі роздуми та переживання всередині самого глядача. Себе не відношу до конкретного напрямку. Більшість моїх творів – це ікони, проте я також займаюсь і живописом, тому думаю пріоритету немає».

Не можна не погодитись із Іванкою, що Президент цілком слушно сприяє популяризації сучасного українського сакрального мистецтва. Нам є чим пишатись!