Код Боплана

Прагнучи застосовувати у відносинах із сусідніми країнами не лише «жорстку», але й «м’яку» силу, міністерство закордонних справ Російської Федерації підтримало черговий проект культурної дипломатії: вчора в Києві було представлено видання географічної та топографічної карт України, складених відомим французьким інженером Гійомом Левассером де Бопланом у середині XVII століття. У 1630—1647 роках Боплан на запрошення польського короля Сигізмунда III брав участь у спорудженні фортифікаційних укріплень на південному кордоні Речі Посполитої й водночас складав детальні карти України.

Глава Державної служби геодезії, картографії та кадастру України Ростислав Сосса розказав, що саме Боплан є автором першої карти України, складеної з застосуванням спеціальних топографічних приладів. Окрім того, саме після видання робіт Боплана, в європейській картографії отримала поширення назва «Україна».

Як сказав керівник проекту, президент Української академії русистики Олександр Олейников, «усі географи та картографи, які працювали до Боплана, загалом зафіксували близько 120 населених пунктів на території України, а на одній із його карт відмічено 2345». Військовий інженер і фортифікатор, Боплан використовував роботи своїх попередників і проводив власні дослідження. У результаті на створеній ним карті можна побачити безліч об’єктів: відмічено не лише міста, села й фортеці, але й ліси, переліски, монастирі, а на території Києва — навіть окремі храми. При тому, що мемуари Боплана добре відомі, його картографічна спадщина використовувалася не дуже широко: переважна частина карт досі існує з написами латинською, французькою та польською мовами. До останнього часу в науковому обігу був лише спрощений російський переклад генеральної карти в архаїчному орієнтуванні (північ на карті розташовано внизу, а південь — угорі). Така традиція — від середньовічних арабських картографів, проте сьогодні вона створює певні незручності. Українські та російські вчені поставили цю карту «з голови на ноги» й об’єднали кілька російських перекладів її тексту. Поки що осучаснені внаслідок проекту карти Боплана існують лише як висхідний матеріал: іще має бути вирішено, яким тиражем їх буде надруковано, в які бібліотеки й університети відправлено. Планується також видання спеціального атласу.

Проте, як сказав Ростислав Сосса, в Україні були й інші проекти, покликані зберегти картографічну спадщину Боплана. Наприклад, львівські вчені підготували факсимільне видання з поясненнями українською мовою. А в першій половині наступного року за розпорядженням Президента Віктора Ющенка в Україні пройде виставка старовинних карт «Імаго Україна» з приватної колекції польського вченого та колекціонера Томаша Неводнічанського. В експозиції буде представлено й оригінальну роботу Боплана.