Куди податися білоруським інакомислячим?
З метою з’ясування ситуації вчора вранці кореспонденти «Дня» відправилися на Труханов острів. Там чекав сюрприз. Білоруси із наметового містечка... зникли. «Вчора увечері ще були тут, а вранці встаємо, — вже немає жодного. Куди вони поділися, поняття не маємо», — повідали шахтарі. На думку господарів містечка, білоруси ретирувалися, не бажаючи мати проблем з міліцією. «Спочатку міліціонери чiплялися до них із перевіркою документів і всякими розпитуваннями. Однак учора провели коротку, але дуже жорстку розмову, після якої білоруси помітно занепали духом», — сказав один із шахтарів.
Навідувалися, як тут же вдалося дізнатись, до втікачів і представники їхньої рідної держави. Якщо вірити шахтарям, напередодні на Трухановому острові побував сам білоруський посол. Він ніби-то довго перестерігав «недбайливих» співгромадян, крім іншого радив «не говорити з журналістами про політику». Умовляння ефекту, мабуть, не мали, і посол покинув наметове містечко, за свідченнями очевидців, не в кращому настрої. Проте немає ніяких підстав вважати, що «гостей» вже спіткала доля радянських перебіжчиків, які, як відомо, із лап спецслужб виривалися дуже рідко.
Чим закінчаться «пригоди» трьох вільнодумців із «ближнього зарубіжжя», напевно сказати важко. Ще в четвер заступник начальника управління громадянства паспортної та міграційної служби ГУ МВС України у Києві Віктор Легейда заявив, що троє білоруських громадян знаходяться в Україні незаконно. Можливо, в цей же день при відвідуванні острова правоохоронці чітко пояснили трьом товаришам, що ніякий політичний притулок їм не світить. У такому випадку у трійці, яка ступила на шлях війни з «бацькой», залишається два шляхи. Перший, заманливий, але дуже важкий — в компанії з особами азіатських і африканських національностей прорватися на захід і спробувати щастя там. Другий, не дуже приємний, зате більш вірогідний — поповнити численні ряди мешканців Києва «без певного місця проживання». Продовження слідує?