Пiдсумки сезону

Учора світ відзначив Міжнародний день туризму. З урахуванням того, що за темпами зростання туристична галузь минулого року випередила таких «китів», як нафто- і газопереробну сфери, автомобілебудування, рядовим це свято назвати складно. Перепадає від світового туристичного пирога й Україні: незважаючи на поки що недорозвинену інфраструктуру, поганий сервіс, відсутність ряду пільг для сфери (як це робиться в усьому світі) і подібного, Україна вже сьогодні отримує від туризму близько $400 млн. щорічно, свідчать дані прес-служби Кабінету Міністрів.

У Державній туристичній адміністрації, скориставшись приводом, підбили підсумки українського туристичного сезону. За перше півріччя нашу країну відвідало близько 6 млн. іноземних туристів, що на 26% (чи на 1,2 млн. людей) більше, ніж за аналогічний період минулого року. Вперше в’їзний потік організованих туристів перевищив виїзний: 785 тисяч на тлі 575-ти тисяч (тобто на 37%) відповідно. За попередніми даними, влітку туристичні потоки виросли в середньому на 12—15% у залежності від регіону. У Криму, наприклад, за станом на другу декаду вересня відпочило 4 млн. 613 осіб (2003-го — 3, 8 млн.), з 628 оздоровниць у вересні працювало близько половини. Загальне збільшення турпотоку тут — на рівні 15—20%. Одна з несподіваних — для туристичних аналітиків — тенденцій: чимало людей мандрує з метою відвідати різні заходи — фестивалі культур, музичні фестивалі, концерти. Наприклад, у Сакському районі під час проведення двох молодіжних фестивалів сюди приїхала молодь із багатьох європейських країн. А загальне число відпочивальників збільшилося на 25—30%.

У Карпатському регіоні, незважаючи на погані погодні умови, збільшення турпотоку цим літом становило близько 10— 12%. За даними управлінь туризму обладміністрацій, цього року кількість організованих туристичних груп, які відвідали Карпати, збільшилася приблизно на третину. Це стосується також Львова, Тернополя і Луцька. Що, в принципі, закономірно: якщо можливості таких рекреаційних зон, як Крим і Карпати, відомі давно, то, наприклад, останнім двом вищеназваним регіонам довелося попрацювати для того, щоб про них узнали краще. Що й було зроблене місцевою владою: виділено кошти на випуск рекламної продукції, організовано декілька турів для представників ЗМІ і подібне. Допомогла також Держтурадміністрація: істотне збільшення цього року бюджету цієї структури дозволило провести й масштабну рекламну кампанію регіонів Батьківщини. Варто також нагадати й про створення сприятливого візового режиму: отримати туристичну візу терміном на два тижні мешканці країн Європи, США, Канади можуть безпосередньо в міжнародних летовищах «Сімферополь» і «Одеса», Одеському морському порту, Державному міжнародному летовищі «Бориспіль».

Проте існує й інша інформація до роздумів. Так, наприклад, як вже писав «День», обсяг іноземних інвестицій у туристичну і курортно-рекреаційну сферу сьогодні наразі не перевищує $100 млн. Даються взнаки й високі відсоткові ставки за кредитами на будівництво та реконструкцію баз, і це на тлі того, що в багатьох країнах таким підприємцям створюють навіть пільги в оподаткуванні на декілька років. А це опосередковано відбивається і на вартості проживання і, відповідно, на відвідуванні нашої країни. Наприклад, якби інфраструктура окремих об’єктів у Криму була більш розвиненою (пансіонати були обладнані тими ж басейнами), туристичний сезон тут можна було б подовжити.

І все ж одна з головних проблем — відсутність (у достатній кількості) кваліфікованих кадрів у обласних адміністраціях: багато хто з керівників на місцях часто просто не вміє правильно організовувати PR-кампанію регіону. А нерідко — і чинять за принципом «ви спочатку плавати навчіться, а потім ми вам воду до басейну наллємо». Адже одна річ нарікати на злиденне інвестування, і зовсім інша — наблизити цю світлу мить. Наприклад виділяти кошти на лагодження тих же доріг: щоб інвесторові не стало страшно ще на в’їзді до області.