«А подайте мені «Фіат!»

Шестирічний «Фіат-дукато» виглядає, як новенький: німецькі дороги не рівня українським... Машина і справді наче переживає другу молодість, змінивши дизайн і внутрішнє обладнання. За рекомендацією спеціалістів зі столиці, автомобіль було облаштовано для перевезення інвалідів. І молоденький водій, недавно введений у штат міського територіального центру по обслуговуванню інвалідів, самотнiх та інших соціально неблагополучних громадян, на прохання директора Івана Петровича Козуба раз по раз демонструє, як працює підйомник, що має доставляти коляску з інвалідом з тротуару у просторий салон.

Поки що тут одночасно можуть розміститися 5 колясок та 5 чоловік, які супроводжуватимуть інвалідів. Але у разі потреби кількість людей, які зможуть виїхати спецтранспортом у світ, зросте ще на три одиниці. Тут, як кажуть, кожна одиниця дорога. Адже для переважної бiльшостi інвалідів справжньою розкішшю стає вже дорога у поліклініку чи аптеку. А скільки з них бачили місто, у якому живуть, не з вікна квартири? Власне, таке банальне, на погляд здорових, бажання — побачити рідне місто, старовинний замок — і стало першопричиною появи спецавтомобіля. Заступник луцького міського голови Святослав Кравчук каже:

— Звернулися якось члени товариства «Джерело надії», які хотіли показати своїм рідним місто. Ми замовили для них маршрутку, і то скільки було клопоту! Інвалідів треба було доставити з дому, потім на руках їх переносили у салон маршрутки... Потім все це повторювалося у зворотному напрямку... І тоді луцький міський голова Антон Кривицький подав ідею: обладнати для потреб інвалідів окремий автомобіль.

— Це перший такий спецавтомобіль в Україні?

— Принаймні ми такої інформації ніде не знаходили. Директор територіального центру бачив подібну техніку у Польщі, у Замості.

— А як в інших країнах Європи?

— А в інших країнах Європи вся інфраструктура передбачає наявність інвалідів. Люди на колясках можуть вільно заїхати у громадський транспорт, у магазин, у дім, в будь-які заклади. Ми ж великим досягненням вважаємо вже те, що обладнуємо міські полікліники пандусами...

Звичайно, перший маршрут спецавтомобіля, який тут же «охрестили» таксі для інвалідів, буде пролягати до медичних закладів. Але те, що колеса його не застояться, вже ясно. Треба було б доставляти діток у територіальний центр на 33-му кварталі, куди батьки звозять їх iз усього міста. П’ять (чи навіть вісім) посадочних місць на 300 луцьких інвалідів — не так і багато. Тому диспетчерська служба розроблятиме маршрути, аби задовольнити заявки якомога більшої кількості людей. Інваліди можуть робити замовлення на «своє» таксі за телефоном 2 82 21, у МирославаПетровича Мазана. Місту ця машина обійшлася у 62 тисячі гривень. Але уявiмо лише, які перспективи відкриються тепер перед людьми, чий світ обмежує інвалідна коляска чи стан здоров’я такий, що тільки й світу, що у вікні...