Пора стрічати Масляну

Провести зиму та зустріти весну піснями, танцями й різними заклинаннями, наїстися досхочу молочних продуктів, вареників з сиром та млинців, пом’янути покійних родичів — це лише невеликий перелік того, що колись робили наші предки протягом Масляного тижня. Цього року він триватиме з 8 до 14 лютого. До речі, у Національному музеї народної архітектури та побуту України свято Масниці святкуватимуть саме 14 лютого. Відвідувачі познайомляться з обрядом Колодія, будуть свідками спалювання «Кострубатого діда» (опудала), що уособлює злі сили, а також покатаються на санях та скуштують святкових страв.

За християнським календарем Масляна — це останній тиждень перед Великим постом. У народі його ще називали Сирницею, Колодієм, Турицею. Структурно тиждень ділили на три частини — «зустрічний» понеділок, «широкий четвер» та «прощальна неділя». Кожна з них мала свою обрядову специфіку. Основною обрядовою стравою Масниці були вареники з сиром, у деяких регіонах України виготовляли також гречані млинці — ними частували протягом усього тижня. У цей час широко практикувалися й гостини. Жінки, зібравшись у гурті, йшли в понеділок до корчми й відзначали початок Масної. У вівторок вони знову сходилися до шинку, вчиняли всілякі забави й сценки. Середу на м’ясопустному тижні називали «зноби-баби». У четвер жінки, зібравшись у товариство, піднімали тости за те, «щоб телята водилися» і намагалися в цей день не прясти, «аби масло не згіркло». По-своєму цікаво святкували й п’ятницю. У цей день зять мав почастувати млинцями тещу. А в неділю, яку називали прощальною, ходили в гості одне до одного, пригощалися і просили пробачення за заподіяні образи та кривди. Та, як стверджують етнографи, весь зміст свята Масниці до кінця не розкритий, оскільки багато обрядів жили в народі підсвідомо. Попри це деякі з них дожили до сьогодення. Так, ще й досі в багатьох місцях України відзначають поминальну суботу, а протягом тижня готують святкові страви.