Ціна віртуальних перемог
Наприкінці цього тижня першу партію російського зерна — 166 тисяч тонн — відвантажать з елеваторів Ставропольського краю до України за ціною 585 гривень за тонну, повідомляє прес-служба Кабміну. Закупівлі проводить Держкомрезерв України з тим, щоб відправити хліб до тих регіонів, які найбільше постраждали від несприятливих погодних умов цього року.
Тим часом Міністерство економіки та з питань євроінтеграції сьогодні стурбоване тим, щоб внаслідок заходів, яких вживає уряд для насичення продовольчого ринку, країна, хоч як це парадоксально, не зіткнулася вже нинішньої зими з фізичним дефіцитом продовольчого зерна. Щоб не допустити цього, у понеділок міністр Валерiй Хорошковський зустрічався з учасниками Української зернової асоціації. Представники зернових компаній зазначили, що обмеження уряду щодо операцій з високоякісним зерном тепер доповнюються обмеженнями місцевих органів влади на операції з багатьма видами рослинницької продукції, негласними обмеженнями на транспортування зерна територією України, спробами адміністративного втручання в ціноутворення. На думку зернотрейдерів, адміністративний тиск та відсутність цінових орієнтирів гальмують імпорт зерна в Україну, потреба в якому, як вони вважають, становить 3 мільйони тонн. При цьому зернотрейдери побоюються як кримінального переслідування (у разі, якщо вони продаватимуть зерно «не за тими» цінами, так і експропріації, якщо вичікуватимуть прояснення ситуації).
У розмові з журналістами Хорошковський зазначив, що на міжнародному ринку ціна на зерно становить від $140 до $150 за тонну і зростає на $3— 5 щотижня. На його думку, чим більше перешкод на шляху зернотрейдерів поставить уряд, тим більше втрат матиме в нинішній ситуації Україна. Хорошковський вважає, що уряд вжив адекватних заходів для стабілізації цінової ситуації одразу після виникнення ажіотажу на продовольчому ринку, однак збереження адміністративного втручання в ринок, на його думку, може призвести до зростання зловживань, тіньового обігу зерна і до поновлення панування бартерних операцій. Міністр упевнений, що завдання держави на цьому етапі — створити найкращі умови для ринку, тобто забезпечити невтручання і дати гарантії трейдерам, а вже ринок сам потурбується про те, щоб не було дефіциту. На думку Хорошковського, цінова невизначеність у питанні поставок до України російського зерна за міждержавними угодами (вони характеризуються як практично віртуальні) чинитиме на ринок нездоровий тиск. Він також прогнозує, що в кінцевому результаті російські ціни на зерно вийдуть на рівень світових, і провідним чинником при закупівлях стануть тарифи на перевезення та відстані. Отже зрештою, на думку міністра, вигіднішою для України може виявитися закупівля зерна на міжнародних біржах. При цьому він уточнив, що з таким завданням найкраще впораються зернотрейдери (якщо зняти для них обмеження і дати гарантії від втручання), тоді як держава обов’язково програє, якщо візьме на себе повну відповідальність за насичення зерном продовольчого ринку. На думку міністра, ситуація на світових ринках свідчить про те, що підвищення цін на хліб в Україні все одно не уникнути. У цьому випадку державі набагато вигідніше відмовитися від стримування цін адміністративними заходами, що обов’язково призведе до додаткових витрат бюджету, які ляжуть на всіх платників податків, тоді як реальні пільги отримають найбільш забезпечені верстви населення. Натомість Хорошковський пропонує, щоб держава взяла на себе притаманну їй соціальну функцію і компенсувала найменш захищеним громадянам втрати з їхніх гаманців, пов’язані з підвищенням цін на хліб, борошно та макаронні вироби.
Ще одну загрозу економіці міністр вбачає в тому, що в країні встановилися високі ціни на сортове посівне зерно, яке господарства нині не прагнуть купувати. У зв’язку з цим майбутня сівба може бути проведена насіннєвим матеріалом низької якості, що позначиться на урожаї наступного року, а отже і на ВВП-2004 (щодо ВВП цього року міністр не має сумнівів, оскільки більша ціна перекриє втрати від недобору врожаю).
Міністр з іронією ставиться також і до того, що на захист інтересів українських громадян від приписок і спекуляцій сьогодні підняли правоохоронні структури. На його думку, приписки в ринковій економіці будуть можливими, доки за високі урожаї даватимуть ордени. Між тим не тільки Мінекономіки, але й інші держструктури сьогодні відчувають подвійність ситуації на продовольчому ринку. Так, Антимонопольний комітет стверджує, що внаслідок здійснених ним розслідувань на ринку продовольчих товарів першої необхідності у ряді регіонів досягнуто зниження цін. Водночас АМК, вустами свого керівника Олексія Костусєва, зазначає, що події останніх місяців свідчать про недостатній розвиток в Україні ринкових механізмів. Ось тут, як то кажуть, АМК дивиться в корінь.
